“Серце нашої родини розбите”. Хмельничани попрощались з військовим Євгеном Квятковським

• Євген став на захист країни у березні цього року. 
• Вдома його не дочекались батьки, кохана дружина і діти. 
• Воїн загинув внаслідок мінометного обстрілу. У день народження своєї доньки...

Сьогодні, 31 липня, місто вкотре прощається з героєм. У бою загинув хмельничанин Євген Квятковський. Йому було 40 років. 

Сьогодні біля ритуальної служби було надто людно. Хмельничани зі смутком в очах несли безліч живих квітів. Серед них - ті, хто добре знав Євгена. Хтось сидів з ним за одною партою або разом ріс, будучи безтурботними хлопцями, хтось працював з ним пліч-о-пліч. Проводять в останню дорогу його близькі, друзі, побратими, сусіди і однокласники. Вони не стримують сліз. 

- Ми разом жили. Він ріс разом з моїм сином в мене на очах. Мамі дуже хотів допомагати. Такий добрий був хлопчина, не конфліктний, - каже сусідка Людмила. 

Військовий народився, навчався та працював у Хмельницькому. Він закінчив НВК №7, згодом навчався у МАУП.

Однокласниця Ірина зі сльозами на очах розповідає, в її пам’яті Євген назавжди залишиться веселим, бадьорим.

- Він завжди посміхався. Збирав біля себе найкращі компанії. Ми багато років навчались разом…Велика гордість бере за таких чоловіків як Женя. Він для нас завжди залишиться Жекою, як ми називали його в класі. Життя нас розвело, в кожного свої сім’ї. Десь могли пересіктись в якомусь магазині випадково, привітатись. Женя міг завжди обійняти. Навіть коли дуже поспішав, то запитував “як ти, як діти?”. Про сім’ю поганого теж нічого не можу сказати. А зараз я на коліна стаю перед ними за такого сина, - говорить Ірина. 

Євгена Квятковського мобілізували 7 березня цього року до механізованої бригади у військовій частині, що базувалась на Івано-Франківщині.

Рідна сестра воїна написала, що вони до останнього сподівались, що Євген вижив після поранення. 

- Серце нашої родини розбите....Немає слів, щоб описати це велике горе. Ми не вірили до останнього, жевріла надія, що це помилка і він поранений десь і його знайдуть...Але, ні, його впізнали, він загинув. Загинув разом із побратимами під обстрілом на полі бою під Ямполем, Бахмутський напрямок. Загинув у 11 день народження своєї милої донечки. Де справедливість? У чому вона? Йдуть найкращі сини свого народу!, - каже сестра Ольга. 

Захисник загинув 26 липня на Донеччині. Він отримав вогнепальне осколкове поранення, несумісне з життям внаслідок мінометного обстрілу позицій з боку ворога. 

У Євгена залишились батьки, дружина, 15-річний син та 11-річна донечка, а також сестра та племінниця.

Захисника поховали на Алеї слави. 

Читайте також:

• Портрети Героїв: спогади про загиблого Артема Задоянчука, який пів року був безвісти зниклим
• Кіборг із Кам'янця. Рідня загиблого Володимира Тріща просить присвоїти йому звання Героя України

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.