«Сім’я була дуже хороша». Попрощалися з хмельничанами, які загинули через ракетний удар

Матвій Загоруйко

Фото з прощання -- Суспільне

Валентина та Анатолій Королькові загинули 22 березня, під завалами власного будинку.
У них залишилися діти та онуки.

22 березня Хмельницький прокинувся від вибухів. Ворог завдав ударів крилатими ракетами та БпЛА. Внаслідок цього загинули Валентина та Анатолій Королькові. Їхній будинок повністю зруйнований. З-під завалів вдалося врятувати 21-річну дівчину. Це дружина онука загиблих. Наразі вона перебуває в реанімації Хмельницької міської лікарні.

Сьогодні, 24 березня, подружжя Королькових провели в останню путь, – повідомляє Суспільне. Прощання відбулося в міській ритуальній службі. Туди прийшли рідні, друзі та знайомі пари. Сусідка Королькових розповіла, що Валентину та Анатолія вважали зразковою сім’єю.

- Я товаришувала з Валентиною та Анатолієм 38 років. Між нашими ділянками не було жодного забору – тільки стежка втоптана. Дуже багато вечорів разом провели. Попрацювали, зібралися, поговорили, в чомусь порадилися, потішилися, в чомусь – поплакали. Вони дуже гарно жили. Це був приклад, напевно, життя сім’ї. Вони все разом, злагоджено робили, усе було дуже добре, – розповіла сусідка Лідія Сінькова.

Відео дня

Близькі загиблого подружжя не можуть змиритися з тим, що сталося. Серед них – Галина Кравчук. Її сина хрестив Анатолій Корольков.

- Не можу змиритися. Сім’я була дуже хороша, позитивна. Спілкування було з ними дуже приємним. Зустрічалися часто, – розповіла жінка «Суспільному».

У Валентини та Анатолія Королькових залишилися діти та онуки. З-поміж останніх – Максим. Наразі хлопець служить. Він розповів, що не встиг попрощатися з бабусею та дідусем. Того ранку був на позиції.

- Це моя бабуся тут була, дідусь був тут, і дружина моя під завалами. Вона з іншого боку будинку була, там кімната наша була. Мене того ранку вдома не було, я був на позиції якраз, то й не знав, але я відчував вже щось не те. Я вже телефонував до всіх. Ми з бабусею їздили 13 років поспіль на моря, вони мене возили з дідом. Що я можу сказати, не встиг я з ними попрощатися, – каже Максим.

Син загиблого подружжя Євгеній – також військовий. Захищав країну з 2014 року. Він виріс у будинку, який тепер зруйнований через удар росіян.

- Тут кожна цеглинка щонайменше була чотири рази в мене у руках. Це все збудовано моїм батьком, з моєю допомогою, допомогою всіх близьких, які допомагали будувати, а тепер допомагають розбирати, – розповів Євгеній.

Правоохоронці за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством розпочали досудове розслідування, – повідомляли в прокуратурі.