У Хмельницькому попрощались з воїном Романом Пасєкою

- Військового мобілізували кілька місяців тому.
- Він захищав країну на Донеччині.
- Вдома воїна не дочекались батьки, дружина і донька.
Роман Пасєка – 43-річний військовий, який повернувся додому «на щиті». Сьогодні, 18 жовтня, у Свято-Георгіївському храмі Героя проводили в останню дорогу навколішки. Тут були його шкільні друзі, сусіди, вчителі та знайомі його сім’ї. А біля відкритої труни з Романом плакали його рідні – мати, дружина, донька, сестра…
Роман родом із села Авратин, що у Волочиській громаді. Тут він провів дитинство і закінчив школу. Розповідають, хлопець виріс у зразковій сім’ї, батьки його вчителювали. Сам Роман був відмінником і закінчив школу із золотою медаллю.
– Ми навчались з ним разом 11 років. Роман був дуже вихованим, з почуттям гумору, не збитошний, як є хлопчики в школі. На нього рівнялись інші. Він гарно навчався, був красивим, високим, розумним і справедливим, – так про загиблого військового розповідає його однокласниця Тетяна.
Додає, що їх шляхи розійшлись після школи. Однак все ж зустрічались у колі однокласників, хоч і рідко.
Після школи Роман переїхав до Хмельницького і навчався в університеті управління та права імені Л.Юзькова.
До війни чоловік працював на одному з підприємств міста. Його пригадують як зразкового сім’янина і хорошого батька для доньки.
Відомо, що Романа Пасєку мобілізували цього літа. Далі він вирушив виконувати завдання на Донеччині. Служив хмельничанин у складі 33-ої окремої механізованої бригади.
Захисник загинув 12 жовтня поблизу Мар’їнки на Донеччині. Батьки втратили сина, дружина – коханого чоловіка, без тата залишилась донька.
Поховали Романа Пасєку на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
Читайте також:
На Хмельниччину "на щиті" повернулось шестеро військових
Ледь не згорів живцем: історія військового, який реабілітується в Хмельницькому
«На нуль ніхто не жене автоматом»: інтерв’ю з військовим ТЦК Володимиром Заграєм
У Хмельницькому попрощались з 41-річним військовим Русланом Дурняком
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Марина Марина
Татьяна Чорна
Влентина Кметь
Надія Більська