“Він ніколи не був осторонь”. Хмельничани попрощались з військовим Романом Туркевичем
-
41-річний Роман Туркевич загинув на Запорізькому напрямку.
-
Хмельницький втратив мужнього захисника. Без батька залишився син і донька.
Сьогодні, 20 вересня, Хмельницький вкотре прощається з Героєм навколішки. На фронті загинув Роман Туркевич. Порядний, чесний, розумний і відповідальний. Такими словами про нього відгукуються друзі, однокласники і побратими. Додають, чоловік завжди міг підставити плече. Цими рисами він володів ще в школі і залишився таким до останнього.
До будинку ритуальних послуг хмельничани несуть оберемки живих квітів. В очах - невимовний біль. Це близькі військового, його однокласники, друзі, шкільні вчителі. Для них втрата Романа стала справжньою трагедією.
Родичка пані Софія розповідає, Роман мав золоті руки й до війни займався ремонтними роботами.
- Разом з батьком і молодшим братом вони заробляли гроші. Дуже великі майстри були по всьому нашому місту. Роман мав золоті руки. В нього є дружина і діти - син-студент і донька ходить до школи. Коли він йшов, дав наставлення своєму синові: “За тобою мама і сестра. Я повернусь і все буде добре”, - каже Софія.
За словами рідних, Роман мав безліч планів на життя. Але пріоритетом в нього завжди були діти.
Провести в останню дорогу військового прийшли багато його однокласників. Разом вони навчались у ЗОШ №26, що у Гречанах. Хмельничанин Геннадій пригадує Романа надійним і хорошим хлопцем.
-
Це людина, яка завжди підставляла своє плече. Він був тихий, спокійний, завжди посміхався. Був дуже різностороннім. Це людина, на яку можна було розраховувати. Він був поряд, якщо якась біда траплялась. Він ніколи не був осторонь, - розповідає Геннадій.
Однокласниця Леся Стебло навчалась з майбутнім захисником від другого до дев’ятого класу. Каже, спогади про Романа завжди викликають теплу посмішку.
-
Він був з простої і вихованої сім'ї, яка заклала в ньому відповідальність. Роман завжди захищав. Був товариським, любив займатись спортом. Він був прекрасним сином. Ніколи не цурався роботи, відповідальності, свого роду. Завжди пишався, що він українець. Дуже шкода, що країна втрачає таких молодих, сміливих, перспективних людей. Роман був дуже порядною людиною, - розповідає однокласниця.
Відомо, що Роман виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. Разом з побратимом Віталієм вони служили у добровольчому формуванні батальйону “Афган”. Там чоловік пробув кілька місяців. А далі, зі слів, військового, напросився до лав ЗСУ.
-
Ми разом виконували всі поставлені нам завдання. Це чемна і дуже порядна людина. Через два місяці, як він від нас пішов, трапилась така біда, - додає військовий.
За словами рідних, Роман часто заспокоював із передової короткими повідомленнями “все добре”. Він загинув в районі Оріхова, де зараз точаться бої. Трапилось це 11 вересня. Деякий час тіла військового не могли знайти. Наразі лейтенант Роман Туркевич назавжди повернувся додому. Його поховали на Алеї Слави.
Читайте також:
- У боях загинули четверо жителів Хмельниччини. Історії полеглих Героїв
- 10 історій жінок з Хмельниччини, чиї життя забрала війна
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Людмила Дмитрук
Наталия Макарушина-Уманская
Лєна Ващук
Зоя Молчанюк