Воює з росіянами з 2014-го. Історія розвідника з Кам’янця

Олена Кошарська

Фото зі сторінки 36-го ОСБ у Фейсбук

Ярослав Ткачук пройшов бої на Луганщині.
Потім працював айтівцем.
Нині ж служить у розвідувальному взводі.

Ярослав Ткачук сам із Кам’янця-Подільського. На війну він потрапив ще в 2014 році, коли північний сусід наклав лапу на український Крим і сунув на Донецьку й Луганську області. Для Ярослава, патріотичного юнака, це означало одне - треба ставати на захист. Історію захисника розповіли у 36-му окремому батальйоні.

Ярослав пішов на призовний пункт. Там запитали, який військовий досвід у нього є.

— Досвіду не було. І мені вручили повістку на строкову службу. Пішов у військо, а через півроку підписав контракт із частиною Національної гвардії, в якій служив. Далі — бойовий батальйон на Луганщині, — розповів Ярослав.

Відео дня

Після ротації він служив у Києві, а коли контракт закінчився — звільнився й став жити у Києві, працював у сфері SEO. Та наближалися ще драматичніші часи — російські війська вже стояли на кордоні.

— Я розумів, що будуть потрібні люди із досвідом служби в гарячих точках. Саме вони перш за все захищатимуть Україну зі зброєю в руках. Бо хлопців із цивільного життя треба буде вчити місяцями, — додає кам’янчанин.

Після початку повномасштабного вторгнення він відвіз родину на Хмельниччину і повернувся у Київ. Коли пішов у ТЦК, там повідомили, щоб був готовий до мобілізації. За кілька днів так і сталося — надійшла команда прибути.

У 36-й батальйон Ярослав потрапив із перших днів створення. Його фаховість у ІТ-сфері — цінне надбання, вкрай необхідне для відсічі російського ворога засобами БПЛА, кажуть військові.

— Жодного квадратного сантиметра нашої землі ми не віддамо. Ми ж нащадки козаків, які боронили Батьківщину, — додає боєць розвідувального взводу, молодший сержант Ярослав Ткачук.