«Я вимолила його в Бога»: історія 24-річного Віталія Тімощука, якого повернули з полону

• Віталій Тімощук – 24-річний військовий з Хмельниччини. 
• Він потрапив на війну, коли йому було 20 і став командиром. 
• Понад два роки Віталій провів у російському полоні, а зараз його обміняли.
• Розповідаємо історію воїна, шлях боротьби і перші емоції матері після звільнення.

«Мого синочка обміняли», – написала у своїй соцмережах Анжела Тімощук. За два дні вона отримала безліч повідомлень із привітаннями. Зізнається: навіть коли побачила сина у списках – не вірила до останнього. Для неї ці 2,5 роки тягнулись як вічність. Акції на підтримку військовополонених, поїздки, очікування, сльози та молитви. 

А за тиждень до обміну син їй наснився…тричі. Начебто він приїхав додому. Скоро 24-річний Віталій Тімощук обійме маму, брата і чотирьох сестричок, які з нетерпінням чекала його вдома. 

Розповідаємо історію воїна та перші емоції матері після обміну. 

«Я так боялась, що не побачу сина живого…»

Віталій Тімощук потрапив у ворожий полон 19 жовтня 2022-го. Кожен новий обмін для матері був надзвичайно важким. Щоразу боляче, коли не бачила у списках рідного прізвища. 

За ці роки жінка відвідала десятки акцій на підтримку полонених. Робила усе можливе, аби привернути увагу до захисників, які перебувають у неволі і нагадувала про сина. 

Анжела Тімощук розповідає журналістці vsim.ua: знала про можливий обмін на початку травня. Але не сподівалась на диво і не очікувала. Не дивилась і списки, аби потім не переживати. 

– Мені почали чужі люди писати, запитувати: «Твого Віталіка обміняли?». Подивилась списки – дійсно є. Розплакалась, руки почали труситись, мандраж. Бо я не вірила. А може за тиждень до цього він мені снився три рази підряд, що він прийшов додому, – каже Анжела Тімощук. 

Додає, що 2,5 роки були тяжкою боротьбою для неї. 

– Скільки я виїздила, молилась у церквах. Боялась, що не побачу сина живого. Він був командиром роти, офіцер. Дуже боялась, що його не обміняють і не повернуть. Навіть не повірила спискам, – говорить матір. 

Анжела розповідає, що спочатку отримала дзвінок з координаційного штабу. Від звістки почала стрибати і плакати. А ввечері зателефонував Віталій. 

– Він хотів виговоритись. Розпитував за все – за родину, братика, сестричок, за товаришів, які теж його чекали. Сказав також, що незадоволений, що його першого обміняли, бо його хлопці залишились там. Каже: «Я як офіцер мав прийти звідти останній..». Він за своїх хлопців стояв горою, – каже Анжела Тімощук. 

На війні з 20 років

Віталій Тімощук родом із села Солобківці, що в Хмельницькому районі. Їх у сім’ї шестеро. Хлопець з дитинства марив футболом і добре навчався. Стати військовим він вирішив ще у підлітковому віці. Спочатку хлопець навчався у військовому ліцеї в Кам’янці-Подільському. А потім – у Львівській академії сухопутних військ. Нагадаємо, історію воїна ми вже розповідали на нашому сайті. 

Коли почалась повномасштабна війна, Віталію було 20 років. Його разом з однокурсниками відправили на фронт. Зі слів матері, спочатку були під Києвом, а тоді воювали на Ізюмському напрямку.

Віталій ніс службу у складі 4-ої окремої танкової бригади. Був командиром роти.  Востаннє перед матір спілкувалась із сином 15 жовтня 2022 року. А пізніше він опинився у російському полоні. Це сталося під час звільнення Херсонщини. 

Наразі мати зізнається: досі не може відійти від ейфорії після обміну. Дякує людям за те, що увесь цей час підтримували. 

– Я таки виборола і вимолила його. Нарешті мій син вдома, – каже матір захисника. 

На Віталія, як й інших воїнів, чекає реабілітація. 

Нагадаємо, 6 травня Україна та росія провели великий обмін полоненими. З ворожого полону звільнили 205 українців. Серед визволених – шестеро з Хмельниччини. П'ятеро з них — з Хмельницького району, один — з Шепетівського району. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін. 

Цей обмін полоненими між Україною та росією став 64-м. 

Додому повертаються три українських офіцери та 202 солдати і сержанти.

Визволені Захисники обороняли Україну на Донецькому та Луганському напрямках, на Запоріжжі та Харківщині, у Херсонській, Сумській та Київській областях, а також звільнили Захисників з гарнізону Маріуполя.

Читайте також:

«Мамуля, я в Україні». З полону повернувся Артем Рудніцький з Хмельниччини

«Емоцій не передати, я кричала на всю хату»: мама звільненого з полону 22-річного Дмитра Джуса

Автопробіг на підтримку військових відбудеться у Хмельницькому

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.