Як сортувати сміття вдома: на прикладі хмельничанки Світлани

• Хмельничанка Світлана вже 5 років сортує сміття.

• Як для цього все облаштувала в побуті?

• Розповідаємо детальніше на її прикладі. 

Продовжуємо проєкт «Чистий Хмельницький». У його рамках вже розповіли вам, як все облаштовано на полігоні твердих побутових відходів, що роблять із вторсировиною, яку містяни викидають в зелені та жовті контейнери і як місцеві представники бізнесу задають екологічні тренди. Посилання на всі ці матеріали – в кінці цього тексту.

Цього разу розповідаємо, як сортувати сміття вдома на прикладі хмельничанки. Її історія – далі.

Без додаткових контейнерів на кухні

Хмельничанка Світлана запросила журналістку vsim.ua до себе додому. Все, аби продемонструвати, як облаштований її побут задля сортування сміття. Забігаючи наперед, можна сказати – що все максимально просто і зовсім не так, як уявляє собі більшість. Ні тобі безліч різноманітних контейнерів для сміття, ні неприємного запаху. Все тому, що підхід Світлани – простий, однак продуманий. І зараз розповімо, чому.

Світлана почала сортувати сміття у 2020 році. Каже, поштовхом стало те, що в місті з’явився центр управління відходами. Саме туди містяни можуть привозити вторсировину, яку відправляють на переробку. 

Отже, уявімо ситуацію: Світлана придбала сік в картонній коробці. Випивши його, вона виполоскує коробку та дає їй висохнути. Далі – відправляє її не в традиційне сміттєве відро, яке більшість мають на кухні. А в окрему картонну коробку. Туди ж вони кладе й іншу вторсировину, яка згодом відправляється на переробку – папір, пластик тощо. 

Коли коробка наповнюється – Світлана починає все сортувати. А далі – везе до центру управління відходами. Каже, обрала саме такий формат, бо він дозволяє економити простір на кухні. На відміну, наприклад, від облаштування окремих контейнерів під кожен тип сміття. 

- У мене вдома є одне звичайне відро для змішаних відходів. Туди йдуть відходи після прибирання, котяча шерсть, наприклад, й таке інше. Також у мене є звичайна картонна коробка, куди я кидаю всю цінну вторсировину. Тобто я не маю окремих контейнерів, бо це забирає простір. Тож мені комфортно все те, що йде на переробку, скинути в одне місце. А вже потім я займаюся досортуванням. Метал, пластик – все окремо. Я роблю це або вдома, або вже безпосередньо в центрі управління відходами. Насправді це зовсім не складно і просто питання звички. За ці 5 років в мене вже виробилися автоматичні рухи, що це я кидаю туди, це туди й так далі. Що стосується небезпечних відходів – я їх не несу до еко-буса, а також везу до центру управління відходами. Це зручно, – каже Світлана. 

А куди подіти біовідходи?

А що ж із біовідходами, які складають більшу кількість того, що везуть на хмельницьке сміттєзвалище? На початку цього року Світлана придбала ЕМ-компостер. На вигляд – це звичайне біле відро із кришкою, маленьким краном, і герметичним закриттям.

Так, усі відходи, що мають здатність до біологічного розкладання мікроорганізмами Світлана подрібнює і відправляє до компостеру. Його не радять відкривати більш, як 1 раз на день. Тож коли біовідходів багато, хмельничанка спершу відкладає їх в окремий контейнер – (типу ланчбоксу, – прим.автора).

Через кран, який має компостер, Світлана зливає так званий компостний чай. Тобто, всі соки, які віддає органіка. Вони йдуть в каналізацію. Проте хмельничанка каже, що його можна використовувати і як підживлення на клумбі та в якості добрива для рослин. 

Щоб зібрати достатню кількість компосту, потрібно 1,5 - 2 місяці. Після цього біовідходи Світлана закопує в компостній ямі, в селі у батьків.

- Я вже давно хотіла компостувати біовідходи, тому що розуміла – це саме той ресурс, який краще не викидати до звичайного сміття. Бо органіка на полігоні – одна з причин, через які виділяються відповідні гази і можуть виникати загорання. Крім того, біовідходи забруднюють вторсировину. Тож для мене це була така мотивація.

- Біовідходи я подрібнюю і додаю каші, щоб вони краще компостувалися. Запаху ніякого вони не мають, бо я завжди вчасно зливаю компостний чай. Коли збирається достатньо компосту – везу все в село до батьків. Там скидаю це в компостну яму або ж можна закопати на городі чи клумбі, – розповідає вона.

Світлана говорить: за роки усі ці процеси стали для неї буденними. Тож зараз, коли вона приїжджає в інші міста України, де немає облаштованих місць для сортування сміття – їй не по собі. Адже все в цьому житті – справа звички. Свою Світлана почала виробляти 5 років тому.  

А ви сортуєте сміття? Діліться в коментарях. 

Читайте також: 

Хмельницькому сміттєзвалищу – майже 70 років: як там все облаштовано і що буде далі

Тонни склобою і макулатури: як хмельничани користуються центрами управління відходами (ІНФОГРАФІКА)

Хто і скільки заробляє на ПЕТ-пляшці та склі у Хмельницькому

Бізнес і сміття: приклад управління відходами мовної школи і кафе у Хмельницькому

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.