Хмельницькому сміттєзвалищу – майже 70 років: як там все облаштовано і що буде далі

• Щотижня на хмельницький полігон твердих побутових відходів потрапляє близько 2,5 тисяч тонн сміття.

• Фахівці кажуть, що він вже перевантажений. 

• Як все облаштовано на сміттєзвалищі і що з ним буде далі – розповідаємо в цьому матеріалі. 

Хмельницьке сміттєзвалище. Воно ж – полігон твердих побутових відходів. Місце, куди звозять все, що несуть на смітник хмельничани. 

Сміттєзвалище існує із 1956 року. Заснували його на місці глиняного кар’єру, а у 1987 році передали на баланс «Спецкомунтрансу». І лише 1996 року ділянку офіційно відвели під полігон побутових відходів.

Щотижня туди привозять приблизно 2,5 тисяч тонн відходів. А за підрахунками, одна людина на рік утворює близько 300 кілограмів сміття.

Найбільше з того, що везуть на полігон твердих побутових відходів у Хмельницькому – органіка. Тобто залишки біологічного походження. Менше – вторсировини, яку хмельничани могли б і здати на переробку (про це розповімо більше, але згодом, – прим. автора).

Тим не менш, об’єми гори, яка утворена зі сміття на полігоні – вражають. Над ними кружляють птахи, стоїть неприємний запах, а на територію одна за одною приїжджають вантажівки. Також тут працюють нові сучасні установки, що допомагають зменшити шкоду на навколишнє середовище. 

Загалом, як влаштована сміттєва історія в Хмельницькому – будемо розбиратися в проєкті на ВСІМ – «Чистий Хмельницький». У його рамках розкажемо, що відбувається на хмельницькому сміттєзвалищі зараз та як влаштована система управління відходами в місті. 

Коли обвалилося сміттєзвалище у Львові, на 1 га було майже стільки відходів, як зараз у Хмельницькому

На сміттєзвалищі зустрічаємося із керівником офісу «Розумне довкілля. Хмельницький» Іваном Підопригорою. Він розповідає – площа полігону складає приблизно 9 гектарів. Наразі тут вже є близько 5-ти мільйонів тонн сміття. В об’ємах це більше, ніж на Грибовицькому сміттєзвалищі в Львові, коли воно загорілося і обвалилося. 

Це сталося, нагадаємо, у 2016 році. Внаслідок трагедії загинуло четверо людей. Тоді, на понад 38 гектарах, було більше як 100 тисяч тонн сміття. Тобто, на одному гектарі – 58 тонн відходів. Тоді як сьогодні, в Хмельницькому 1 га – це приблизно 56 тонн сміття.  

Після тих подій, у Львові розробили проєкт з рекультивації полігону та будівництва сміттєпереробного заводу. Але зараз не про це. 

У зв’язку з тим, що сміттєзвалище у Хмельницькому близьке до заповнення, а сміття стає все більше, виникла потреба змінити підхід до поводження з відходами. Тому «Спецкомунтранс» розробив Проєкт модернізації інфраструктури твердих побутових відходів.

В інвестиційній програмі:

• будівництво  комплексу переробки відходів з відокремленою станцією компостування для органічних відходів (сміттєпереробного заводу) — 848,4 мільйона гривень
• встановлення нової системи очистки фільтрату — понад 92 мільйона гривень
• реконструкція сміттєвого полігону та будівництво двох нових санітарних секцій полігону — понад 471 мільйон гривень
• придбання бульдозера — майже 1,6 мільйона гривень.

Угоду щодо рекультивації полігону в Хмельницькому вже підписали із консорціумом компаній з Греції та Азербайджану «MESOGEOS S.A- Hayat Group LLC». У рамках співпраці, протягом трьох років підрядник має збудувати дві нові санітарні карти, на які звозитиметься й зберігатиметься сміття уже за європейськими, більш екологічними вимогами. 

- Місто Хмельницький – один з лідерів в Україні, хто зараз робить велику реформу в управлінні відходами. Фактично ця гора сміття в майбутньому перетвориться на зелену гору. Тобто сам полігон буде вкритий спеціальною мембраною, яка не дозволить ні дощу, ні снігу проходити через нього. Відповідно не буде утворюватися фільтрат. Зверху цієї мембрани буде розташований родючий шар ґрунту і будуть висаджені багаторічні зелені рослини. Таким чином не буде ні запаху, ні впливу цієї території на екологію, – пояснює Іван Підопригора. 

А що із газами та фільтратом?

Щоб знизити вплив сміттєзвалища на екологію, у 2018 році на полігоні облаштували установку з дегазації. Тож звідти відкачується так званий звалищний газ (природний газ-метан, що виділяється зі сміття, – прим. автора). Його переробляють на електричну енергію, яку ТОВ «Біогаз ЕНЕРДЖІ» продає по «зеленому тарифу» державному підприємству. 13% від загальної суми – йде місту. Кошти надходять на рахунок «Спецкомунтрансу» й використовуються на роботи, пов’язані з потребами полігону твердих побутових відходів. 

Так, за минулий рік в бюджет громади надійшло 3 мільйона гривень. А від 2018 року, «Біогаз Енерджі» спрямував «Спецкомунтрансу» майже 14 мільйонів гривень. 

- Завдяки проєкту зменшилася й кількість пожеж на полігоні, а люди менше скаржаться на сморід, – розповідав заступник міського голови Микола Ваврищук журналістам ТРК «Місто». 

Крім того, на сміттєзвалищі утворюється фільтрат – рідина на основі води з розчиненими у ній речовинами. Протягом усього часу існування полігону, фільтрат збирався у своєрідні лагуни та канави. Часом він потрапляв у навколишні води — підземні та поверхневі. Аби усунути проблему, вирішили встановили станцію очистки фільтрату, яку запустили в лютому цього року (що входить до Проєкту модернізації інфраструктури твердих побутових відходів, – прим. автора).

Фактично станція очистки фільтрату — це два контейнери з обладнанням, три штучні ставки та комунікації. Загальна вартість об’єкта складає 2 434 593 євро, серед яких близько двох третин — кредит Європейського банку реконструкції та розвитку, а ще близько третини — грант від Європейського Союзу. 

За допомогою спеціальних колодязів, фільтрат відкачується зі сміттєзвалища та подається у два ставки біля станції очистки. Звідти рідина потрапляє у перший контейнер і там до неї додають реактиви. Потім фільтрат перекачується у другий контейнер, де проходить очистку методом зворотного осмосу. Якщо спрощено, рідина під тиском прокачується через мікроскопічний фільтр, який затримує майже всі забруднення. До слова, цю технологію застосовують у космосі та на підводних човнах.

Таким чином утворюється чиста вода. Шкідливих домішок у ній або взагалі немає, або вони є у кількостях, значно нижчих за допустимі. Вважається, що така вода є технічною і навіть придатна для скиду в зовнішні джерела, – додає керівник офісу «Розумне довкілля. Хмельницький» Іван Підопригора.

Що про хмельницьке сміттєзвалище каже еколог

Професорка кафедри екології та біологічної освіти ХНУ Наталія Міронова каже: наразі хмельницьке сміттєзвалище не чинить такого впливу на екологію, як раніше. Все завдяки викачуванню звалищного газу та облаштуванню станції очистки фільтрату. 

Проблема зі сміттям у місті, на думку Наталії Міронової, полягає в тому, що полігон вичерпав свої можливості та є перевантажений. А це, своєю чергою, може спричинити обвал. Питання може вирішити рекультивація та будівництво нових карт. А також – більш відповідальне ставлення хмельничан до поводження з відходами. Зокрема – сортування, що допоможе зменшити кількість сміття на полігоні твердих побутових відходів. 

До того ж, каже Наталія Міронова, проблему із перевантаженням допоможе вирішити сміттєпереробний завод, потужності якого будуть дозволяти переробляти і органіку. 

- Заходи, які можна було вжити, аби мінімізувати вплив на довкілля відходів на сміттєзвалищі – уже вжиті. Є ризики негативного впливу на екологію через його перевантаження. Адже сміттєзвалище може обвалитися через свої великі обсяги. Тож зберігати там відходи із дотриманням всіх технологічних регламентів стає все складніше. 

- Ми маємо максимально впроваджувати управління відходами в нашу культуру. Аби весь матеріал, який може бути перероблений – перероблявся. Саме так можна досягти мінімальної кількості відходів, які будуть вивозитися на полігон, – пояснює Наталія Міронова. 

У наступних матеріалах ми розкажемо, як в Хмельницькому влаштована система управління відходами. Покажемо, як сортують сміття хмельничани вдома. Та розповімо, куди їде вторсировина після потрапляння до сміттєвих баків. Тож стежте за оновленнями на нашому сайті.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.