Бомбосховище у Хмельницькому. Як виглядає зсередини і хто туди може потрапити (ФОТО)

• У Хмельницькому є 69 укриттів.

• До надзвичайної ситуації повністю готові лише 29.

• Журналістка “ВСІМ” завітала в одне з них, щоб перевірити у якому воно стані.

Впродовж останніх тижнів в Україні активно обговорюють ризик нападу Росії. У ЗМІ раз у раз публікують дані про стягування північним сусідом військ до наших кордонів. Хмельницький розташований досить далеко від лінії фронту, та в разі реальної загрози не убезпечений від авіаударів. Заховатися від них можна в спеціальних укриттях - бомбосховищах.

Як вони виглядають та де їх шукати простим мешканцям? Показав та розповів “ВСІМ” заступник начальника управління цивільного захисту міської ради Анатолій Триндюк.

Сховища на підприємствах - для працівників

У Хмельницькій громаді нараховують 65 сховищ та 4 протирадіаційних укриття. Частина з них перебувають у державній та комунальній власності, ще частина - приватні.

На балансі міської влади перебуває 11 сховищ, одне з яких показали журналістці “ВСІМ”. Воно розташоване під адміністративною будівлею “Хмельницькводоканалу”.

В укритті загальною площею 180 квадратних метрів можуть розміститися 150 осіб. Воно розраховане на працівників чергової зміни підприємства. У разі надзвичайної ситуації, звідти вони можуть виконувати свої обов'язки.

Тут є диспетчерський пункт, кілька десятків металевих двоповерхових ліжок, лави, дві вбиральні, медичний пункт з аптечкою та два резервуари для питної води на 1 000 літрів кожен. Двигуни забезпечують приплив свіжого повітря, яке проходить через фільтри, завдяки чому тут можна переховуватися й під час радіаційної загрози.

• Ліжок замало для 150 людей, - звертаюся до співрозмовників.

• Це бомбосховище не для цілодобового перебування. Працівники можуть спуститися сюди у разі обстрілу чи авіаційного удару на годину-дві. Звісно, за потреби можуть переховуватися довше, - відповів Анатолій Триндюк.

З тієї ж причини тут немає душових, не зберігають їжу та посуд. Є лише старенький металевий чайник, скляний глечик та керамічний сервіз, певно, ще радянської доби.

• Продуктів немає, бо вони швидко псуються. Якщо оголошують війну чи надзвичайний стан, то їх сюди приносять. А так є світло, резервуари для води, вбиральні - усе необхідне для роботи. Якщо працівникам потрібно буде знаходиться тут цілодобово, сюди завозять все необхідне, - сказав Анатолій Триндюк.

У сховищі, до речі, досить тепло. Його обігрівають батареї з гарячою водою.

• У нас таке ж опалення в кабінетах, - сказав Петро Сітнов, інженер цивільного захисту “Хмельницькводоканалу”.

Куди йти простим мешканцям?

Усі комунальні сховища збудували ще в радянський час на підприємствах, що забезпечують життєдіяльність міста. Крім “Хмельницькводоканалу”, подібні укриття є в міській та дитячій лікарнях, у КП БРЕД (“Комунальне підприємство будівництва, ремонту та експлуатації доріг), УМК “Центральна” та “Проскурівська” (раніше - 1-й та 2-й ЖКГ).

• Ось це, для “Хмельницькводоканалу” збудували у 1980 році, - сказав Віталій.

За усі роки існування сховища його жодного разу не використовували за призначенням, лише для навчання персоналу.

• А куди ховатися простим мешканцям, якщо це сховище призначене лише для працівників? - питаю в чиновника.

• У підвали будинків, підземні переходи, цокольні приміщення з грубими стінами, в усі споруди, які розташовані нижче рівня землі. Згідно з Кодексом цивільного захисту такі приміщення підходять для укриття населення, - відповів він.

Та додав, що у випадку загрози людей, що не працюють на підприємстві теж пустять.

За його словами, у житлових будинках для укриття підходять добре укріплені підвальні приміщення. Варто лише знати, хто зберігає ключ від підвалу, бо у мирний час їх часто зачиняють, щоб уникнути зайвих пожеж чи накопичення сміття. А найкраще ключі мати самому.

• Навіть наш підземний перехід цілком підходить, щоб сховатися у разі чого, - сказав Анатолій Триндюк.

Скільки бомбосховищ у стані готовності?

Загалом, серед усіх 69 захисних споруд громади до використання повністю готові 29 сховищ (42%), обмежено готові 23 сховища (33%) й не готові зовсім 17 приміщень (25%). Ті, що не підлягають відновленню, списують через службу ДСНС. Цьогоріч управління вже списало 3 укриття, що були не придатними. 

• Десь вода підтопила, десь уже зруйнувалося чи хтось зруйнував. Але комунальні ми не списуємо, бо вони всі придатні до використання. Ми утримували їх до 2013 року, а після цього почали ще краще утримувати, - сказав чиновник.

За останні роки коштом міського бюджету вдалося створити два протирадіаційних укриття у новозбудованих садочку та школі на Озерній.

Що робити, якщо Росія вже ж нападе? Порядок дій

У разі початку дій воєнного характеру рятувальники радять якнайшвидше покинути небезпечну зону. З собою потрібно взяти всі документи, цінні папери та коштовні речі. Якщо неможливо виїхати особисто, варто відправити дітей та людей похилого віку до родичів чи знайомих якомога далі від місця небезпеки й підготувати оселю до перебування у ній:

• нанести захисні смуги зі скотчу, паперу чи тканини на віконне скло, щоб підвищити його стійкість до вибухової хвилі та зменшити кількість уламків

• за можливості обладнати укриття в підвалі, передбачити наявність аварійного виходу

• забезпечити оселю запасами питної води та харчових продуктів тривалого зберігання

• укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги

• підготувати вогнегасники

• підготувати ліхтарики, гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання

• підготувати прилади для приготування їжі у разі відсутності газу та електропостачання (наприклад, примус).

Також варто мати напоготові “екстрену валізу” для швидкої евакуації. Для неї варто обрати міцний рюкзак об'ємом від 25 літрів й покласти у нього:

• копії важливих документів в поліетиленовому пакуванні

• кредитні картки та готівку

• дублікати ключів від будинку та авто

• карту місцевості та інформацію про спосіб зв'язку й умовлене місце зустрічі родини

• невеликий радіоприймач та елементи живлення до нього

• ліхтарик та батарейки до нього, свічки, сірники, запальничку

• компас, годинник

• мультитул (інструмент, що складається з ножа, ножиць, викрутки, пилки і т.д.)

• ніж, сокиру, сигнальні засоби

• рулон широкого скотчу

• синтетичний шнур товщиною 4-5 мм, близько 20 м

• блокнот і олівець

• нитки та голки

• аптечку першої допомоги, до складу якої обов’язково повинні входити бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболювальне), супрастин (алергія), імодіум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци та особисті ліки що ви приймаєте

• презервативи, які можна використати для захисту сірників та запальничок від вологи, як джгут для зупинки кровотечі, для надійного закорковування посудин від комах та піску та перенесення води

• запасний одяг

• засоби гігієни

• посуд, краще металевий

• запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки й довго зберігається: висококалорійні солодощі (чорний шоколад з горіхами, льодяники), консерви, напівфабрикати (як суп-пакети, вермішель)

• запас питної води на 1-2 дні

Якщо дозволяє місце, можна взяти маленький намет, спальник та каримат, крупи та макарони, сухі овочеві напівфабрикати та горілку.

За рекомендацією ДСНС, вага “екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.

Детальнішу інформацію про порядок дій у разі надзвичайних ситуацій шукайте на офіційному сайті ДСНС.

Читайте також:

Чим Хмельницький зустрічає гостей. Репортаж із в’їздів у місто (ФОТО)

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.