Фейкові грошові виплати у Facebook: як не потрапити на гачок шахраїв

Дізнавайтесь як розповсюджують інформацію та чого в жодному разі не можна робити. 

«Кожному жителю від 9800 грн» або «Компенсацію отримає кожен українець!»  —  така дезінформаційна кампанія впродовж довгого часу гуляє просторами Facebook під виглядом рекламних повідомлень . Про це повідомляють в Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

У соцмережі запустили шахрайську кампанію — під виглядом грошових виплат для українців, постраждалих від війни, аферисти видурюють особисті дані та обчищують банківські карти.

Подібні меседжі уже неодноразово поширювали раніше, проте цього разу шахраї вдалися до маніпулювання темою війни. Центр стратегічних комунікацій відстежив подібні рекламні повідомлення у Facebook від 1 травня до 31 липня.

— Це вказує на досить велику тривалість кампанії, а максимальний пік її припав на липень. Частина мережі вже заблокована у Facebook, але багато зі сторінок все ще активні, — зазначають в Центрі. 

Ці рекламні повідомлення опубліковані у різний час, з різних сторінок та начебто від різних імен. Найпоширенішими є:

• Володимир Зеленський
• Міністерство соціальної політики.

Але всі з одним посилом  —  «грошові виплати для українців». Тільки справжня мета шахраїв зовсім не надати кошти, а навпаки привласнити собі чужі.

Чому реклами про виплати є фейком

Реклами були запущені у двох форматах  —  відеоматеріали та як світлини  —  і мають кілька варіантів в оформлені та текстовому супроводі.

— Перегляд цих рекламних відеороликів лише дає привід засумніватися у правдивості такої інформації. Технічно вони виконані дуже незграбно. Наприклад, кадри з начебто промовою Володимира Зеленського невміло порізані, а склейки їхні дуже різко обриваються після кожної фрази або навіть слова, — пояснюють в Центрі. 

Текст повідомлень реклам містить відсилки до «статті 357» та «постанови 28/9329к (та ще кілька числових варіацій)». Такі примітки мають надавати «офіційності» та  начебто «достовірності» інформації. Та насправді вони не мають нічого спільного з реальним життям, бо «постанови 28/9329к», на яку посилаються автори повідомлень, взагалі не існує, а «стаття 357» не має жодного уточнення, якого саме закону.

Як діють злочинці?

Користувач соцмережі клює на рекламу. Відтак, шахраї, надають йому посилання, за яким потрібно вказати прізвище, ім’я та останні шість цифр банківської картки. Далі вже діло техніки, пояснюють в Центрі.

Кіберфахівці вказують на 3 речі, які ніколи, за жодних умов не можна нікому довіряти. Адже це — особисті дані:

• номер картки
• CVV-код
• PIN-код.

Така схема далеко не нова, чому ж тоді користувачі соцмережі попадаються на гачок. 

Як шахраї змушують повірити у «правдивість» рекламного повідомлення?

Шахрайство з «грошовими виплатами українцям» має як мінімум 2 складові для ефективної маніпуляції:

• емоційність

• актуальність (вчасність)

А основне завдання — викликати відчуття довіри до повідомлення. так, повідомлення на зразок «Увага! Тільки 7% знають про це», «Термінова новина», «Термінова перевірка карток для виплат» вимагають швидкої реакції та дій. Це емоція.  Крім того, під час війни інформація поширюється у рази динамічніше, а можливість відфільтрувати правдиве повідомлення від неправдивого стає мінімальною. 

Тож довіра до таких меседжів базується і на актуальності теми. Коли навколо держава дійсно виплачує кошти внутрішньо-переміщеним особам, а ЄС усіляко підтримує біженців, на фоні такого потоку справді достовірних повідомлень стає важче побачити ті, що намагаються вами маніпулювати, кажуть в Центрі. 

Як не потрапити на гачок шахраїв?

Аби не потрапити на наживку шахраїв і замість отримати не втратити власні заощадження кіберфахівці радять дотримуватися простих правил:

• Перевіряйте наявність повідомлення в офіційних джерелах. Наприклад, якщо таке повідомлення поширюється від імені Міністерства соціальної політики, але дізналися ви про це не з їхньої офіційної сторінки, то варто відшукати вказане першоджерело.

• Перевіряйте і самі джерела, з яких отримали інформацію. Перегляньте профіль сторінки, якщо йдеться про сегмент Facebook. Якщо на сторінці відсутній контент, низька активність  (особливо якщо сторінка була створена давно) або кілька разів змінювалася основна світлина чи назва, що тематично надто суперечать одне одному, то це має викликати підозру.

• Остерігайтеся емоційних закликів. Особливо у випадках, що стосуються заяв начебто від офіційних джерел. Подібні теми —  це не теми для рекламних роликів, вони мають містити стриману лексику та відповідну структуру повідомлення.

• З обережністю ставтеся до повідомлень, що просять вас надати особисту інформацію. Зокрема, пам’ятайте: номер картки, CVV-код, чи PIN-код  —  це особисті дані, які не можна нікому повідомляти.

• Не переходьте за посиланнями із підозрілих повідомлень та не залишайте жодну особисту інформацію через будь-які форми (анкетування, опитування тощо). 

Читайте також:

• Міняли авто і кидали покупців: як працювала схема у Хмельницькому

• Хмельничанки потрапили на гачок шахраїв: їх обдурили на 55 тисяч гривень

• За минулу добу шахраї розвели хмельничан рекордну кількість разів

• Збирав на ЗСУ і програв 50 тисяч в казино: затримали псевдоволонтера

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.