До школи за кордоном: історії хмельницьких батьків і поради психолога

Фото - "Освіторія"

• Для них навчальний рік розпочався далеко за межами країни. 
• Багато школярів продовжують навчатись очно й дистанційно за кордоном. 
• Батьки поділились своїми історіями, а психолог дала поради, як вберегти дитячу психіку.

Кілька мільйонів українців тікали від війни за кордон. Найбільше серед них матусь з дітьми. Велика кількість дітлахів новий навчальний рік зустріли далеко за межами країни. Хтось там встиг опанувати нову шкільну програму, вивчити мову і повернутись додому. А для когось іноземне навчання повністю замінило українське. Поспілкувались з батьками про освітній процес за кордоном, чи легко він дається їхнім дітям. А психолог поділилась порадами, як вберегти психіку малечі й уникнути перенапруження. 

Найголовніше - опанувати мову 

Пані Людмила з початком повномасштабного вторгнення разом з двома дітьми стали вимушеними переселенцями й опинились в Іспанії. Старшій доньці - 11 років, молодшій - 5. Жінка розповідає, за кордоном живуть родичі, чиї діти відвідують там місцеву школу. Тому вони “замовили словечко”  й обидві доньки Людмили теж опинились у школі при церкві. Туди ходять діти дошкільного віку й учні до шостого класу. 

• Адаптація у нас пройшла чудово. Нас дуже добре зустріли, бо з України і в нас війна. Меншій в садочку приділяли багато уваги, вона у мене погано їсть. То її завжди намагались підгодувати і додатково давали те, що вона бажала. Бо їжа у них відрізняється від нашої, не всі діти могли їсти. Меншій було важче спілкуватись через мову, але вона швидко схоплювала. Були деякі дітки, які знали трішки українську мову. Тому через них йшов контакт. Старшій було легше, бо вона в школі вивчала англійську і займалась додатково. А тут більшість викладачів розмовляють англійською. Також їй дозволяли користуватись ноутбуком з перекладом. Аби з англійської вона перекладала на іспанську. Хоча для інших дітей гаджети були заборонені. За три місяці старша вже все розуміла іспанською, але їй важко було самій висловитися. 

Вчителі як друзі

Людмила каже, жодних труднощів з влаштуванням дітей до школи не було. Оформили їх одразу, навіть зробили знижку за харчування. Також поділилась, що була приємно вражена тим, наскільки вчителі невимушено спілкуються з дітьми. 

• Вони там дуже прості в плані спілкування. От у наших школах директор стоїть десь високо і ми на нього маємо молитися (сміється, - прим.авт.) Там директор фізкультуру веде, він з учнями спілкується як з друзями. В них немає бар’єру, вони не бояться зайвого нічого сказати, зустрічаються зі словами “привіт, як справи?”. 

Матір з доньками повернулись з Іспанії на початку червня. Наразі діти навчаються дистанційно. У старшої доньки Маші в іншій країні з’явились друзі, з якими вона постійно підтримує зв’язок. Тому дівчинка продовжує вивчати іспанську, але вже з репетитором, аби вільно спілкуватись з однолітками. 

До п’ятого класу підручники безкоштовні

Хмельничанка Діана виїхала до Італії задовго до війни. Цього року її донька Єва вперше пішла до італійської школи. Зізнається, результат поки тішить. 

За словами жінки, в Італії доступні два типи шкіл: в одній школярі навчаються до 13:00, в іншій - до 16:00. Її донька ходить до першої. Навчання для малечі проводить троє викладачів. 

• У початковій школі не так, як було у нас. Що одна вчителька проводить усі предмети. Загалом вчителі хороші, школа безкоштовна для всіх. Звісно є пільги, але все залежить від того, скільки сім’я заробляє. Підручники дітям видають по 5-ий клас, а далі - платні. 

Як поділилась хмельничанка, у класі її донька - єдина українка. Дівчинці швидко вдається опанувати іноземну мову. Також для школярів тут важливо й престижно знати англійську. 

• Все нове швидко запам’ятовує, бо приходить і розказує нові слова. З дітьми потоваришувала швидко, тут проблем немає. Вдома у нас багато книжок українських, але зараз більше займаємось італійською, - розповіла хмельничанка. 

Вероніка Бабій, психолог:

Через воєнні дії майже 2 мільйони дітей вимушено покинули свої домівки. Психолог Вероніка Бабій каже, що зараз багато з них мають труднощі в адаптації, спілкуванні з однолітками чи відвідуванні школи/садочка. Аби полегшити дитині цей процес, насамперед потрібно привести до норми себе. 

• Завжди буду говорити, що головне - це стан дорослого. Намагайтесь адаптуватись самі, задовольнити свої потреби, спостерігайте за своїми емоціями та станом. Звертайтесь до спеціалістів у разі необхідності. Діти завжди орієнтуються на дорослого. Пам’ятайте, що період адаптації може тривати від 6 місяців до 1 року. 

Наразі багато дітей змушені навчатись за кордоном у місцевих школах і паралельно проходять онлайн уроки в Україні. Запитуємо психолога, чи під силу це дитині?

• Щодо навчання одночасно у двох школах, наприклад - польська і українська дистанційно: зазвичай, дітям складно, вони втомлюються. Не сконцентровані і виснажені. Тому, я рекомендую все таки обирати навчання в тій країні, де знаходиться дитина. Тому, що школа - це не лише про знання. В першу чергу, це комунікації, спілкування, обмін досвідом, адаптації до різних нових ситуацій і соціалізація в цілому. Якщо батьки переймаються, що діти забудуть українську, це нормально. Бо діти не вивчають її в іншій країні. В такому випадку можна просто займатись індивідуально, наприклад онлайн читанням (можна вдома) або англійською. Знайти репетитора і раз на тиждень приділяти цьому час. Тоді дитяча психіка не буде так виснажуватись, вона буде відпочивати. Краще залишати школу тієї країни, де знаходиться дитина і де в неї є можливість ходити офлайн. А далі просто наймати репетитора з тих предметів, яких немає в цій країні. Так і батьки будуть спокійні, і діти не будуть перенавантажуватись. Бо психіка дітей шкільного віку і так перенасичена. Є агресія, напруження. Тому, що діти адаптуються до нових умов, до нової країни і мови. Це все велике навантаження. Немає режиму, немає тих ритуалів, до яких вони звикли. У них забрали відчуття безпеки, опори. А що нам давало ці відчуття? Наша домівка, друзі, звична школа, спілкування. Це все забрали і дитині важко. Потрібен час, щоб адаптуватись. Хоча б 1,5 місяці. Вже потім до офлайн навчання можна додавати індивідуальні заняття. В іншому випадку дитина просто не засвоїть нічого, буде велике перенапруження, навантаження на нервову систему і будуть наслідки. Ми, в першу чергу, дбаємо про дитячу психіку і її здоров’я. Це - найголовніше, бо на долю дітей і так випало чимало. 

Що освітяни рекомендують дітям, які перебувають за кордоном?

У багатьох країнах Європи здобуття освіти у місцевих навчальних закладах є обов’язковим. Україна ж запропонувала своїм громадянам різні форми навчання за національною програмою. Для школярів підготували рекомендації, як здобувати українську освіту тим, хто тимчасово з родиною перебуває за кордоном. Брошуру з порадами щодо організації навчання підготували в офісі віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції спільно з Міносвіти. 

Запланували, що освітній процес може бути організований у зручний для учня час дистанційно, паралельно зі здобуттям освіти у країні перебування. За посиланням можна ознайомитись з освітніми можливостями для українських учнів та вчителів за кордоном, а також про ресурси з навчальними матеріалами, до яких надано безоплатний доступ. 

Читайте також:

• Укриття у хмельницькій школі. Як виглядає зсередини і що там є
• Як тікали від війни і чому повернулися з-за кордону: історії двох мам з Хмельниччини
• Хмельницький в цифрах: як змінювалося населення міста протягом 11 років

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.