Від порно в ZOOM до собак викладачів: казуси з дистанційного навчання хмельницьких студентів

Із березня мільйони українських школярів та студентів навчаються дистанційно. Карантин вніс  корективи у життя кожного з нас. А вже із 8 січня в Україні почнеться жорсткий карантин і триватиме до 25 січня. Локдаун передбачає заборону відвідування усіх закладів освіти, окрім дошкільної та спеціальної. Це означає, що школярі та студенти в цей період навчатимуться дистанційно.

Тому ми вирішили поспілкуватися зі студентами хмельницьких навчальних закладів, дізнатися їхню думку щодо дистанційного навчання, послухати про плюси та мінуси дистанційки, і про казуси, які з ними траплялися під час онлайн пар.

Оксана, Хмельницький національний університет

«Я не люблю дистанційне навчання, бо особисто мені надзвичайно важко навчатися в онлайн режимі. З одного боку це добре, бо залишається більше часу на себе. Але з іншого, взагалі немає мотивації, і з часом стає ліньки навіть заходити на пари. Для мене дистанційне навчання як канікули і я майже нічого не роблю. Вживу набагато цікавіше навчатися. Тим більше я навчаюсь на дизайні. Величезною проблемою дистанційного є користування Zoom, або іншими сервісами, де проходять пари. Спочатку було дуже важко розібратися в них, навчитися ними користуватись.

Я ніколи не забуду ситуацію, коли я була в своєї подруги в гостях і в неї була в той момент пара. Якась дівчинка увімкнула демонстрацію екрану і показувала свою презентацію з історії. Вона вже начебто її завершила, але транслювати свій екран не перестали. Ми всі подумали, що це ще, напевно, не все і вона ще щось покаже. Але ми бачимо як ця дівчина заходить в телеграм, відкриває переписку зі своїм хлопцем, а там яскраве обговорення їхнього особистого життя, яке в один момент стало не таким вже й особистим. Вона починає йому відписувати, з не меншими подробицями і ми розуміємо, що презентації більше не буде. Звісно ж, їй сказали про те, що вона досі транслює екран, але з подругою ми ще дуже довго з цього сміялися».

Валентин, Хмельницький університет управління та права

«У мене дистанційне навчання проходить доволі весело. За цей час у нас було багато смішних і не дуже ситуацій. Було таке, що одна дівчина забула вимкнути мікрофон і почала не дуже культурно висловлюватися про викладача. Викладач, своєю чергою, просто проігнорував це і видалив її з зустрічі. На наші уроки фізкультури часто під’єднувались невідомі люди, які вмикали різну музику. Було весело списувати на тестах: поки викладачі були зайняті своїми собаками чи дітьми ми швидко шукали відповіді на питання. Ще багато студентів любили приходити на пари ледь не одразу після вечірок, і їм було трохи складно формулювати свої думки, могли навіть випадково почати нецензурно висловлюватись під час пари. Ми дуже круто дискутувати на парах: просто починали один одного перебивати і не давали сказати ні слова. Врешті-решт це переростало в хаос, але це було весело.

В мене був предмет, який мене взагалі не цікавив, тому одного разу я вирішив зробити свою пару веселішою. В Zoom можна змінювати фон для відео, і я встановив такий, ніби я сидів у ванній разом з дівчатами. Викладачка, до речі, спокійно відреагувала, спочатку вона реально подумала, що я сиджу в якійсь ванній, але я думаю, що вона потім зрозуміла, що то був жарт. А потім я забув видалити цей фон і випадково так зайшов на іншу пару».

Сергій, Хмельницький базовий медичний коледж

«Дуже складно навчатися на медичну спеціальність дистанційно. Якість знань не така висока, як при очному навчанні, так що й саме навчання набагато важче. Під час дистанційного навчання нам задають набагато більше завдань, ніж під час очного. Очно нам більшість розказували і показували, а зараз потрібно багато чого самому шукати і писати. Навчання ускладнюється ще й тим, що в Zoom на парах часто відбуваються казуси, які трохи відволікають від повноцінного навчання.

Одного разу в мене була третя підряд пара з Хірургії, я на неї захожу і бачу якийсь незрозумілий нікнейм, який починає сміятися і говорити до викладача «Шо ти, Вася? Я тебе зараз знайду і фурашку з голови зіб’ю». Наша група взагалі нічого не розуміє, і викладач просто видалив цього користувача з пари. Через декілька хвилин на пару заходить начебто наш одногрупник, підписаний своїм ім’ям і прізвищем, але я бачу, що мій справжній одногрупник вже давно сидить на парі, а це хтось інший. Ця людина знову починає те ж саме говорити, його знову вигнали і на парі він більше не з’являвся.

А взагалі, я собі постійно ставив на заставку в Zoom різні смішні фотки. Одного разу взагалі сидів на парі в Білому наливі».

Анна, Хмельницький національний університет

«Я не дуже люблю дистанційне навчання, бо мені не вистачає атмосфери студентського життя. Так, ми бачимось із друзями, але я сумую за тим, як було весело на звичайних парах. Особливо складно було весною, на початку дистанційного навчання. Адже ми з таким раніше ніколи не стикалися, це було дивно, не було мотивації навчатися.

До того ж, коли тільки починалось дистанційне навчання, я не вміла користуватися Zoom, я не знала як вмикати/вимикати камеру чи звук. Мені було складно навіть просто зайти на пару. Так вийшло, що нам поставили семінарське заняття першою парою, яке я проспала хвилин на 15. Коли я прокинулась, то сонна в паніці схопилась за ноутбук, і почала заходити на пару. Коли я зайшла, то усі чомусь відразу замовкли. Я подумала, що привернула увагу абсолютно всіх просто через те, що я запізнилась. Аж раптом викладачка якось несміливо сказала щось на кшталт: «Анно, одягніться, будь ласка». Спочатку я нічого не зрозуміла і взагалі подумала, що це вона каже не мені. Через декілька секунд я починаю переводити погляд на верх екрану і бачу своє зображення серед інших користувачів. Сонливість як рукою зняло, коли я зрозуміла, що сиджу на парі перед усіма своїми одногрупниками лише в спідній білизні. Так незручно і страшно мені ще ніколи не було, мені мої друзі ще досі це пригадують».

Анастасія, Хмельницький політехнічний коледж

«Мені, як напевно і всім, важко навчатися дистанційно. На мою думку, очне навчання набагато цікавіше та продуктивніше. До того ж, багато проблем і непорозумінь виникало через сервіси, які ми використовуємо для навчання.

 Був нещодавно у мене дуже «веселий» випадок. Ми як зазвичай зайшли на пару, там вже була викладачка, але відео у неї було вимкнене. Мікрофон першу хвилину вмикався і вимикався, але потім вона його, напевно, вимкнула, або ж у неї були якісь технічні проблеми. Ми подумали, що вона під’єдналась просто для виду, тому ми так само для виду сиділи на тій парі і чекали її завершення. Але за 5 хвилин до кінця пари вона нам пише в чаті: «Якщо у вас немає ніяких питань по курсовій, то можете бути вільні».  Ми були в шоці, бо як виявилось, вона весь цей час вела пару, розповідала про курсову. Коли ми їй сказали, що у неї був вимкнений звук і ми нічого не чули, вона сказала, що це наші проблеми і нам потрібно було сказати їй про це раніше».

Олександр, Хмельницький політехнічний коледж

«Мені якось без різниці як навчатися, очно чи дистанційно. Я доволі швидко адаптувався до нових умов і навчився знаходити свої плюси в дистанційці. В  мене з’явилося більше вільного часу, я почав займатися фрілансом і заробляти гроші. Викладачі стараються якісно проводити дистанційні пари, проте трапляються казуси, які можуть відволікати від навчання.

Наприклад, в нас була конференція в Zoom, і хтось або «злив» код, або його просто підібрали. Якісь чоловіки підключилися до нашої зустрічі та почали вмикати матеріали порнографічного характеру.

Після цього студентам було важко сконцентруватися на парі, адже ситуація була явно цікавішою, ніж пара і в нас всіх була тема для обговорення».

Анастасія, Хмельницький національний університет

«Дистанційне навчання мені не подобається. По-перше, знань ти отримаєш менше, ніж під час очного навчання в університеті. А люди платять за ці знання немалі гроші. Тобто, платили ми за одне, а в результаті отримали трохи інше. Але ми усі розуміємо, що так у всьому світі і ми просто стали заручниками обставин. Я намагаюсь налаштувати себе на позитив і знаходити в дистанційному навчання свої плюси, проте вже дуже сильно сумую за класичними парами в аудиторіях, атмосферою університету і живою комунікацією з викладачами.

Жахливих фейлів під час дистанційного навчання у мене не було, проте одного разу після того, як я відповіла на парі, я відклала свій ноутбук і спокійно сиділа гортала Інстаграм та коментувала вголос те, що я там бачу. В цей момент я розумію, що на парі всі затихли, хоча ще хвилину тому там була палка дискусія. Я дуже сильно здивувалася взяла в руки ноутбук і побачила, що я забула вимкнути мікрофон і абсолютно всі почули, що я говорила».

ПІДГОТУВАЛА ОЛЕНА САВКОВА.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.