Чи працюють петиції у Хмельницькому: ми проаналізували

Анастасія БЕВЗ

Минуло 10 років з моменту запуску системи петицій у Хмельницькому.
Чи справді цей інструмент працює і з чим звертаються до влади хмельничани?

Перейменування вулиць, встановлення нових світлофорів та капітальний ремонт доріг. З цими та іншими пропозиціями хмельничани звертають до міської влади. Десятий рік в місті працює система електронних петицій. Як це відбувається? На спеціальному порталі мешканці реєструють свої пропозиції. Описують проблему та актуальність її вирішення. А далі триває збір підписів. Якщо електронна петиція за 90 днів набере щонайменше 500 голосів, її виносять на розгляд виконавчого комітету міської ради. Дізнавались, що просять хмельничани і чи працюють петиції.

З якими петиціями звертаються до влади?

На сьогодні на сайті місцевих петицій є три звернення, за якими триває голосування. Жодне з них наразі не має 500 голосів. Пропонуємо вам дізнатися, які петиції зараз активні, скільки людей за них проголосували і як довго чекати на завершення. Для кожного звернення додаємо посилання. Щоб проголосувати, потрібно зареєструватися, також сайт може вимагати підтвердження через BankID або цифровий підпис.

Відновлення зупинки біля будинку №30 на Панаса Мирного

Хмельничанин написав, що зупинка, яка раніше була поряд із будинком №30 на вулиці Панаса Мирного, перенесена. Це зробили без узгодження з мешканцями мікрорайону. Тепер мешканці розташованих поряд будинків мають незручності — їм доводиться виходити на попередній зупинці та йти додому пішки. Мешканець міста запропонував повернути зупинку на старе місце.

Облаштування пішохідного переходу біля «Епіцентру»

Хмельничанка пропонує облаштувати пішохідний перехід на вулиці Зарічанській. Точна локація у зверненні не вказана, проте, судячи з фото, йдеться про проїзд від «Епіцентру» до вулиці Зарічанської, поряд із рестораном «Toretto».

Мешканка міста вказує на те, що пішохідний перехід затоплюється водою під час дощів та танення снігу, водії його не помічають і не пропускають пішоходів, а до того ж він не має достатнього освітлення у темну пору доби. Хмельничанка пропонує облаштувати підвищення або водовідведення, додати освітлення, оновити розмітку й встановити попереджувальні знаки.

Рух транспорту вулицею Свободи

Хмельничанка пропонує облаштувати зупинки та забезпечити рух громадського транспорту вулицею Свободи. Це має покращити транспортне сполучення та зменшити затори. Зазначимо, що на вулиці Свободи мають зупинки три автобусні маршрути, №5, №24 і №30, та п’ять тролейбусних маршрутів, №1, №2А, №9, №10 та №19. Не має маршрутів та зупинок ділянка від Зарічанської до проспекту Миру.

Встановлення сміттєвих контейнерів у Ружичній

Хмельничанин пропонує відновити контейнерну систему збору сміття у Ружичній. Він розповів, що раніше мешканці викидали сміття у контейнери, а тепер просто залишаються його для збору звичайним самоскидом. Через це пакети часто розривають собаки та інші тварини, сміття розноситься по мікрорайону, спричиняє неприємний запах та забруднює громадський транспорт.

Перейменування вулиць та зупинок

Хмельничанин пропонує перейменовувати вулиці та зупинки міста на честь гідних людей, які пов'язані з Хмельницьким та Україною.

Аварія на Озерній і петиція

У квітні 2024-го хмельничанка Ольга Лугова подала звернення до міської ради через портал місцевих петицій, в якому попросила встановити світлофор на Панаса Мирного, 5. У тексті йшлося, що світлофором зможуть користуватися пішоходи, серед яких учні обласного ліцею.

Нагадаємо, того року на вказаному місці сталась смертельна аварія – під колесами автівок загинула 16-річна пішохідка. Дівчину збили машини, коли вона переходила дорогу по нерегульованому пішохідному переході.

Тоді петиція хмельничанки зібрала необхідну кількість голосів і її розглянули у міській раді. Щоправда, світлофору там так і не з’явилось. Натомість зробили підвищений пішохідний перехід, аби запобігти перевищення швидкості на цій ділянці дороги.

Які петиції дали результат?

Наразі на сайті мерії є десятки електронних петицій, які набрали необхідну кількість голосів. Не всі вони реалізувались, щоправда автори петиції отримали відповіді на свої звернення.

Пропонуємо пригадати, які саме петиції дали результат.

Тротуар на Трудовій (нині – Героя України Дмитра Крамара)

Петицію до міської влади колись зареєстрував хмельничанин Олександр Зорян. Довгий час на вулиці не було повноцінного тротуару, про що мешканець і написав у своєму зверненні. Тоді він активно просував ідею у соцмережах, врешті петиція таки набрала необхідну кількість голосів і її розглянули на засіданні виконавчого комітету. Рішення в міськраді підтримали та знайшли фінансування, аби облаштувати тротуар. Детальніше про це за посиланням: Зорян, Винник та 163 тисячі: як робили тротуар на Трудовій (ФОТО)

Благоустрій на Озерній

Територія навколо озера в мікрорайоні Озерна тривалий час була занедбаною. Ознак благоустрою тут майже не було. Попри це тут постійно відпочивали хмельничани, наприклад, ловили рибу або ж вигулювали собак. Мешканці міста неодноразово зверталися до влади з проханням про облаштування в цьому місці зони відпочинку.

У 2019 році справа нарешті зрушила з місця. Як все облаштували, дивіться в окремому матеріалі.

Сквер біля «Електроніки»

Хмельничани неодноразово просили міську владу облаштувати сквер у зеленій зоні на перехресті вулиць Бандери і Зарічанської. Відповідну петицію підтримали понад пів тисячі людей.

З часом на цій ділянці таки з’явився сквер. На його створення тоді, у 2019-му, передбачили 6,6 мільйона гривень.

Наразі хмельничани не надто активно подають петиції до міської влади. Лише невелика кількість звернень, які набирають потрібну кількість голосів. Та і це не означає, що ідею в петиції реалізують.

Чому петиція не дорівнює автоматичному виконанню?

Діна Дрижакова - адвокат, керівник ЮК «Prima Leader Group»:

— Електронні петиції — це справді один із найбільш обговорюваних інструментів місцевої демократії в Україні. Попри їхню популярність, існує значний розрив між очікуваннями громадян та реальними правовими наслідками.

Чому петиція не дорівнює автоматичному виконанню?

Багато хто сприймає петицію як «команду» владі, проте з юридичної точки зору це не так. Згідно із Законом України «Про звернення громадян», успішна петиція зобов'язує владу лише розглянути питання, а не обов'язково його вирішити. Це форма колективного звернення, а не пряме народовладдя (як референдум).

Процедура прийняття рішень: Місцева рада — це колегіальний орган. Мер чи виконком не можуть одноосібно виділити кошти на новий парк лише тому, що петиція набрала голоси. Питання має пройти через профільні депутатські комісії та голосування в сесійній залі.Часто петиції стосуються витрат, які не закладені в бюджеті на поточний рік. Тому влада відповідає «врахуємо при формуванні бюджету на наступний рік», що фактично є відкладенням питання. Чому замість рішення дають «роз’яснення»? Це найпоширеніша форма «відписки». Влада часто використовує юридичні обмеження як щит: Громадяни часто просять про речі, які не належать до компетенції міськради (наприклад, змінити Кримінальний кодекс чи ціни на газ). Петиція може просити «знести будівлю», яка перебуває у приватній власності, що без рішення суду є незаконним.

Ризик маніпулювання громадською думкою

Петиції іноді стають інструментом політичної боротьби або «імітації активності»: Використання адмінресурсу або ботів для просування вигідних владі проєктів. Коли важливі системні проблеми тонуть у сотнях петицій про перейменування одного під'їзду чи встановлення лавки. Влада може ініціювати петицію через «своїх» активістів, щоб потім сказати: «Це не ми вирішили, це громада попросила».

Читайте також:

Друге життя спортивної школи: що планують відкрити у будівлі на набережній

Активісти пропонують демонтувати 5 радянських пам’ятників на Хмельниччині: деталі

Подякуй журналістці гривнею