Хмельницький попрощався з добровольцем Артемом Задоянчуком. Без батька залишився 12-річний син

• Хмельничанин Артем Задоянчук пішов на війну добровольцем. 
• Він загинув у травні під Слов’янськом. Довго вважався безвісти зниклим. 
• Лише зараз захисник назавжди повернувся додому. 

Сьогодні, 4 квітня, Хмельницький прощався з воїном Артемом Задоянчуком. Йому було 36 років. Чоловік на другий день повномасштабного вторгнення записався у добровольці й взяв до рук зброю. Рідні кажуть - не міг інакше. 

“Це настільки було виважене рішення, що я навіть не могла сперечатись”, - розповідає дружина загиблого Руслана.

Чоловік народився у Хмельницькому, навчався у росії, звідки була родом його матір. До України Артем повернувся у 2006 році і з того часу він твердо вирішив, що житиме лише тут. У мирному житті хмельничанин працював різноробочим, підробляв на будівництві, певний час разом з дружиною були приватними підприємцями. 

Руслана Задоянчук розповідає, ввечері 24 лютого чоловік повідомив їй про своє рішення йти захищати країну. Одразу наступного дня записався до територіальної оборони. 

• Він йшов на роботу, бачив чергу до військкомату і каже - я просто по-іншому не міг. Це настільки було виважене рішення, що я навіть не могла сперечатись, - додає дружина. 

Певний час військовий був під Полтавою, а згодом вони вирушили на лінію фронту. Воював у Донецькій області “на нулі”. Рідні розповідають, Артем рідко виходив на зв’язок. Але вони набрались терпіння й вірили, що все буде добре. 

Чоловік любив писати вірші. Руслана додає, він мріяв написати особливий вірш, який пройматиме аж до серця. Зізнається, останній вірш "Чекай" був саме таким. Його Артем скинув жінці вже будучи на передовій. 

Старший брат загиблого Антон розповідає, що відомо про обставини його загибелі. Це трапилось 11 травня під Слов’янськом. 

• В нього на очах вбили товариша. Вони відступали з позицій, як їх накрили градами. Артем загинув від осколкового поранення на місці. Разом з ним загинули ще 11 його побратимів. Пізніше було звільнення того напрямку, де виявили захоронення наших військових в лісі, - пояснює Антон. 

Артем Задоянчук вважався зниклим безвісти з 11 травня до того моменту, поки його вдалось ідентифікувати за тестом ДНК. Це коштувало сім'ї величезних зусиль. Минуло багато часу. До справи підключили владу, військову частину й волонтерів. До слова, за цей час захисників вже було поховано на кладовищі у Дніпрі. Кожного під своїм номером. Лише після ексгумації тіла й другої спроби за ДНК вдалось встановити, що це був дійсно Артем. 

Наразі Герой назавжди повернувся додому. У нього залишились батьки, дружина і 12-річний син. 
Артема Задоянчука поховали на Алеї Слави - місці, де знайшли вічний спокій понад 160 хмельницьких захисників. А з початку російсько-української війни місто поховало понад 200 Героїв-хмельничан. 

Читайте також:

• “Був елітою нації”. Хмельницький попрощався з 25-річним Максимом Хохлачовим
• «Нічого не боявся». На війні загинув хмельничанин Юрій Мурава

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.