“Мама, все добре”. Історія загиблого на війні 26-річного Георгія Антохова-Хлібороба

- Військовий загинув на Донеччині.
- Вчора, 8 серпня, з ним навколішки прощався Кам’янець.
- Мама захисника поділилась історією про сина.
“Мама, все добре”, - так пані Наталію завжди заспокоював її син. У розмові вона лагідно називає його Жорик. Голос жінки дрижить і їй важко стримувати сльози. Вчора, 8 серпня, вона поховала дитину. У боротьбі з окупантами загинув 26-річний Георгій Антохов-Хлібороб. Його запам’ятають усміхненим і чуйним. Матір погодилась розповісти про свого Героя.
Мав святкувати річницю
Георгій - кам’янчанин. Він навчався у фаховому коледжі від Подільського державного університету. Мама Наталія каже, здобув спеціальність, пов’язану з туризмом. Там хлопець і зустрів своє кохання - дружину Ольгу. З дівчиною вони навчались в одній групі, відтоді не розлучались.
- Дружина вчилась з ним в одній групі. Дуже хороша дівчинка. Вони відтоді разом були. Жили душа в душу і один одного з пів слова розуміли. Сьома річниця подружнього життя мала бути у них 29 серпня, - розповідає пані Наталія.

Мама загиблого Героя каже, після закінчення військового контракту Георгій жив цивільним життям і працював у зоомагазині. До слова, його колектив теж повідомив трагічну звістку на своїй сторінці.
“Сум, біль, розпач. Загинув, захищаючи Україну, член нашого колективу Георгій Антохов-Хлібороб. Вічна і світла пам'ять”, - написали колеги.
Все змінив лютий. Хлопця мобілізували в перші дні повномасштабного вторгнення. Він пішов до військкомату, а згодом повідомив рідним, що збирає речі.
- Кажу йому: Жоричок, принесли повістку. А він - то треба йти! Потім дзвонить і каже, що збирає сумку, речі і буде їхати захищати нас, - згадує мама.
“Не хотів, щоб я хвилювалась”
Про Георгія кажуть як про чуйного і доброго хлопця. Він мав безліч друзів. Був готовий завжди прийти на допомогу і підставити плече. Пані Наталія додає, син не відмовляв нікому. А у вільний час обожнював посидіти за риболовлею.
Зізнається, її Жора не мав часу на повноцінні розмови, відколи воював. Не розповідав майже нічого і лише заспокоював.
- Він писав “мама, все норм”, або останні рази, коли я щось розпитувала, то тільки “мама, все добре”. Він заспокоював і не хотів, щоб я хвилювалась. Я навіть достеменно не знала, що він вже на Сході. Запитувала, чи переїхали з попереднього місця, він відповів, що так. Але не казав, що вже в Донецькій області. Можливо дружина трохи більше знала, - розповідає Наталія.
Попереду мало бути насичене життя…
У Георгія залишилась мама, дружина, сестра і племінники. Власних дітей він не мав. Але як зізнається матір, дуже хотів.
Кілька слів про захисника розповів і його дядько Олександр.
- Це син мого двоюрідного брата Юрія, якого вже давно немає з нами. Георгій захищав Україну ще з АТО. Залишив чудову дружину Ольгу, мріяв про дітей. Був людиною спокійною та врівноваженою. В нього попереду мало бути гарне та насичене життя…, - розповів журналістці “ВСІМ” Олександр.
Старший сержант Георгій Антохов-Хліборов загинув під час бойових дій у Соледарі на Донеччині. Вчора, 8 серпня, з молодим Героєм прощався чи не увесь Кам’янець-Подільський. В громаді оголосили понеділок Днем жалоби.
"Помстимося за Тебе і всіх, хто поліг у цій клятій війні!", - написав міський голова Михайло Посітко.
Героя поховали у рідному місті.
Читайте також:
- «Я вірю, що він живий», — дружина полоненого «азовця» з Хмельницького
- “Хоронимо цвіт нації”: в боях загинули двоє захисників з Кам’янеччини
- “Ми втратили більше, ніж бійця”: в боях за Бахмут загинув Олександр Попов
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Антоніна Коваленко
Тетяна Совершенна
Nina Saenko
Марія Гресь