“Мамо, я дуже сумую за татом”, - спогади про загиблого полковника Миколу Вовка

“Мамо, я дуже сумую за татом”, - спогади про загиблого полковника Миколу Вовка
  • В боях за Україну загинув командир, батько трьох дітей Микола Вовк. 
  • Він завжди мріяв про велику сім’ю, його найменшій донечці ще немає двох років. 
  • Спогадами про коханого поділилась його дружина. Яким був Герой?

“Він хотів, щоб в нас була велика сім’я, бо сам в такій виріс”, - ділиться Лілія Вовк. Вона - дружина мужнього командира і батька їхніх трьох дітей. 

Військовий Микола Вовк загинув 5 червня на Донбасі. Біль для сім’ї досі не стих - жінка плаче, згадуючи їхні останні розмови. Зізнається, перед загибеллю не могли наговоритись. За батьком сумують і діти. Для всіх він назавжди залишиться 37-річним. Дружина Героя Лілія Вовк поділилась спогадами про чоловіка. 

Мріяв про велику сім’ю

Микола Вовк родом із Старої Синяви. Виріс у багатодітній сім’ї - має молодшого брата і сестру. Пригадують, у дитинстві був серйозною і відповідальною дитиною, а ще хазяйновитим. Багато допомагав батькам і мріяв зробити щось корисне для рідного селища. В останні роки цю ціль зміг здійснити з молодшим братом - відкрив там місце для відпочинку з малечею. 

Дружина загиблого воїна Лілія розповідає, Микола завжди мріяв про трьох діток. Адже сам виріс у такій сім’ї. З чоловіком вони разом 12 років. Колись Хмельницький став місцем їхнього знайомства. 

Микола з донькою. Фото зі сторінки Лілії Вовк у Фейсбук

Отримав поранення, але до кінця не пройшов реабілітацію

Микола Вовк - військовослужбовець. Та у 2006 році звільнився за станом здоров’я. Деякий час чоловік працював в охоронній сфері. Сім’я проживала в Ірпені. Згодом Микола вирішив знову пов’язати життя з військовою справою. На момент повномасштабного вторгнення окупантів він вже два роки був на службі. Дружина Лілія пригадує, як вночі 23 лютого коханого викликали на роботу. Всі вже були в очікуванні, що має щось трапитись. А о 5-тій ранку отримала повідомлення від Миколи: “почалася війна”. 

А далі у березні було кульове поранення, отримане у Київській області. Лілія Вовк каже, що чоловік навіть не хотів їй зізнаватись, що перебуває на лікуванні. Після операції зі столичного шпиталю воїна відправили до Хмельницького, де на той момент перебувала його сім’я. Тут він мав відновитись і пройти реабілітацію. Почались ускладнення і він знову потрапив до госпіталю. 

“Тато, тебе вже можна обійняти?”

У Миколи Вовка залишилось троє дітей. Вони вже встигли побачити війну, як і мільйони інших маленьких українців. Мама пригадує, як в Ірпені чули постріли. Тому в першу ніч були змушені ночувати у сусідів в цокольному приміщенні. 

Старшому синові військового зараз майже 12. Про те, що тато загинув, дізнався випадково - почув звістку телефоном. Розповідаючи це, Лілія плаче. Додає, діти дуже переживали за батька. Постійно запитували, де він, чи дзвонив. Особливо після того, як отримав поранення. 

Світлина зі сторінки Лілії Вовк

Завжди йшов до кінця

Микола Вовк мав багато друзів, більшість з яких йому подарувала військова служба. Були й товариші за кордоном, адже часто їздив на міжнародні навчання по роботі. Дружина каже, коханий майже ніколи не казав друзям “ні” - допомагав порадою, ділом і підтримкою. Теплим слово Миколу згадують і його побратими. Жінка додає, що саме завдяки бойовим побратимам і вдалось доставити тіло Миколи додому. Адже з поля бою це зробити дуже важко. 

Наче відчував загибель

Лілія Вовк розповідає, що з чоловіком вдавалось бачитись дуже рідко. Та і це були короткі зустрічі. Її коханий Микола, який на початку війни був на підйомі і позитиві, останнім часом став сумним. Війна виснажує. Дружина каже, якщо раніше з чоловіком були переважно короткі розмови по телефону, то останні дні він намагався більше розпитати, розповісти, наче не міг наговоритись. 

Миколі навіки залишиться 37 років

Полковник Микола Вовк загинув 5 червня під час бойового завдання у Донецькій області. Сім’я втратила чоловіка і люблячого тата. Без старшого сина у Старій Синяві залишились батьки. 

Микола хотів бути корисним для країни, аби про нього говорили і пам’ятали. Дружина каже, так і вийшло. На честь її мужнього захисника планують назвати одразу дві вулиці - у рідному селищі і в Ірпені. 

Читайте також:

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Коментарі (3)
  • Читач51

    Світла память Герою.
  • Олена Присяжнюк

    НИЗЬКИЙ УКЛІН ВАМ ДОРОГІ НАШІ ЗАХИСНИКИ  ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ. ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ
  • Es fero

    це неможливо...вічна пам,ять , земля пухом Герою нашому

09:17 Хмельницький прикордонник, звільнений з російського полону, приїхав на військову присягу сина (ВІДЕО) play_circle_filled 08:48 У Дубовому висадили сосновий бір (ФОТО) 08:15 На Шепетівщині згоріло 50 квадратів будівлі (ФОТО) 19:25 Капуста на зиму: 5 смачних та простих рецептів салатів Від читача 14:50 Як війна впливає на серцево-судинну захворюванність та роботу КНП "ХОССЦ" 18:45 Між двома циклонами: якою буде погода наступного тижня у Хмельницькому 17:34 У Гречанах загорівся матрац в багатоповерхівці: викликали пожежників(ФОТО) 16:06 З ким ще можна укласти декларацію? Перелік сімейних лікарів Хмельницького 15:38 Мобілізація на росії, обмін Медведчука та скигління на болотах: добірка свіжих мемів про війну 14:27 Танкістів Залізної бригади нагородили відзнаками Головнокомандувача ЗСУ (ФОТО) 13:38 Магнітні бурі у жовтні 2022: календар небезпечних для самопочуття дат 12:11 “Він дуже любив небо”: історія загиблого в Ізюмі льотчика зі Старокостянтинова photo_camera 11:25 На АЕС провели благодійний веломарафон. Зібрали понад 120 тисяч для ЗСУ (ФОТО) 10:48 “Мій син гордився, що служив в Азові”: на Хмельниччині попрощалися з 23-річним Даніїлом Братанічем photo_camera
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up