Порцелянова фабрика та мінеральні купальні: історія села Білотин на Шепетівщині

Фото зі сторіки Хмельницької АЕС

Дізнавайтесь історію невеличкого села, в якому колись виготовляли неймовірної краси порцеляну. 

Невеличке село Білотин розташоване за п’ять кілометрів від Хмельницької АЕС. Нині там мешкає близько 230 людей. А колись — то був центр виготовлення порцеляни та кераміки на Поділлі. Розповімо історію Білотина. 

Фатальна історія села

Науковець та історик Тарас Вихованець написав про Білотин окрему статтю під назвою «…Тільки з листами їздять, куди накажуть». У ній зазначено, що найранішою відомою нам на сьогодні згадкою про Білотин в історичних джерелах є дата 1506 року. 

Він зазначає, що грунти в Білотині були піщані, неродючі, тож сільськогосподарське виробництво протягом попередніх століть тут не велося. 

Згодом, під час козацько-польського протистояння в середині XVII століття ситуація в селі стала фатальною. 

— Перед війною в Білотині було 50 дворів – «тепер немає нічого»; «став був, але тепер порожній»; «млина також немає, запустів»; «була велика корчма на гостинці, тепер немає». Здається, такого сумного вигляду село не бачило давно. І хтозна, скільки потрібно було часу, терпіння та сил, аби зродити по­селення із такого страшного занепаду, — йдеться в статті історика. 

Фабрика при Яблонському

Через кілька століть, тут у 1850 році князем Яблоновським, який на той час тримав ті землі, була відкрита порцелянова фабрика. 

— В селі є фабрика фаянсу й порцеляни, поштова станція, єврейська школа, близько півсотні єврейських будинків і 80 – селянських, які не мають полів, лише великі огороди, де висівається жито, ячмінь і коно­плі. Чоловіче населення зайняте виготовленням дощок-тартиць та інших лісоматеріалів, а жінки та діти працюють на згаданій фабриці, на чім полягає їх основний заробіток, — пише Вихованець. 

За Густавом Субізом-Біз’єр (Soubise-Bisier), в 1862 році річний оборот фабрики становив 325 000 рублів. На початку 1860 року фабрику придбав купець Зуссман. В 1880 році підприємством керував Мойсей Шапіро, продукуючи фаянс і порцеляну. У 1884 році на ній працювали 15 робітників. В 1884 році оборот складав 70 000 рублів, а працювало тут 15 робітників. 

— На перший погляд може здатися, що на цих фото китайська порцеляна… Такий посуд виробляли у нашій місцевості у XIX столітті! — пишуть на сторінці Хмельницької АЕС. 

Мінеральні купальні та пожежа на фабриці

Сировину для білотинської фабрики — каолін — доставляли аж з-під Звягеля (колишній Новоград-Волинський, Житомирщина — ред.). На фабриці в Білотині виготовляли столові сервізи, набори до чаю і кави, оздоблені квітковим орнаментом або смужками. Цікаво, що фабриці в цей час працювали парові машини, а це серед волинських керамічних підприємств було новинкою.

— Згідно з переказами, зарібок був низьким й озлоблені люди в 1889 році «пустили» на підприємство «червоного півня». Після пожежі фабрика не відбудовувалась і серед тутешньої людності про неї ходили самі спогади…— йдеться в історичній праці. 

Також в селі були відкриті сірчані мінеральні води, а ще споряджені купальні. На жаль, справа не розвинулась і через якийсь час занепала. В 1880 році від купалень не залишилось і сліду. 

Нині Білотин підпорядкований Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Через село протікає невеличка річка Гнилий Ріг, яка впадає у водосховище ХАЕС і є основним постачальником води для нього.

Читайте також:

• На Ізяславщині демонтувати символи радянщини на пам’ятнику. Але не повністю

• Із історії Проскурова: чому на залізничному вокзалі збирався місцевий бомонд

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.