Сім’я на Хмельниччині створила “квітковий рай” (ФОТО+ВІДЕО)

Напевне, ви вже чули про тюльпанове поле неподалік Кам’янця-Подільського. Так от - це не єдине місце, де є тисячі красивих квітів. Ми розповімо вам про ще одне унікальне місце на Хмельниччині. Воно знаходиться у селі Лісогірка, неподалік Летичева. Там сім’я Єфименків вирощує квіти рідкісних сортів. Серед них можна зробити фото та купити з цибулинкою.

- Продавати почали червоні тюльпани. І потихеньку я колекціонувала різнокольорові. А взагалі в мене був сон: я зайшла в ліс і там була ціла галявина таких великих тюльпанів. Мені здається, що саме з цього і все почалось, з віщого сну 15 років тому. Починалося все з бабусиних сортів. Потім вже стали  більше цим захоплюватися, завдяки тому, що в інтернеті можна знайти все. Замовляли для початку на голландських сайтах, для того, щоб зібрати колекцію, а зараз вже практично всі наші, - пригадує Світлана. 

Серед інших сортів, для себе виділяє Світлана, махрові, повні. Каже, у їхній колекції - це новинка. Вони великі, з товстим стеблом, добре тримається квітка та цвітуть довше, ніж інші.  

- Але і звичайних бокаловидних в нас також велика колекція. Бо класика, є класика - такі теж ціняться бокаловидні, або тріумф-тюльпани. Дуже гарні сорти - “Стронг Голд”, “Барселона б’юті”- це мій улюблений сорт, він рожевий. “Барселона” - фіолетовий, “Блек свон” -  майже чорний, він темно-темно бордовий. Із махрових сортів -  “Памплона”, він також дуже-дуже бордовий, - розповідає жінка. 

Таких сортів, які хотіло б мати подружжя, немає. Роман розповідає, купили вже всі такі. Таких тюльпанів, які не пристосувались не було. Але для цього, чоловік із жінкою, підживлюють восени грунт. 

- Ми майже кожного року поповнюємо колекцію. Змовляємо якісь новинки, тому що треба людей дивувати. Люди хочуть чим новіше. Багато приходять і кажуть, що в мене вже все є, а от таких, таких - немає. То ми нашу колекцію постійно поповнюємо. Є такі, що якщо нам чимось не подобаються, то ми виводимо з колекції. Нові пересаджуємо. Самому цікаво, коли садиш цибульки якоїсь новинки, що з неї буде, яка квітка. Коли люди приїжджають, то отримують море задоволення - це для нас також великий позитив, так ми й працюємо, - каже Роман.

- Всі сорти, які я хотіла, всі в нас ростуть. Загалом близько 50 сортів. Нам цього вистачає. Ми вибираємо ті, які подобається нам. Раніше ми купували у голландських фірмах, зараз ми виростили вже таку кількість, що нам докупляти їх не потрібно. Це наш посадковий матеріал. Бувають супер якісь новинки, то ми їх дозамовляємо. Нові сорти виводять голландці, вони займаються селекцією. В них так само такі сімейні бізнеси в країні. А ми слідкуємо, чи щось з’явилося гарне нове, -  розповідає Світлана.

Догляди за тюльпанами різних сортів потрібно майже однаково, проте є нюанси. У звичайного червоного - цибулинка велика, а квітка середнього розміру. У махрових сортів - велика квітка, їх треба вчасно додатково підживлювати. Проте тюльпани - не вибагливі рослини. У них період вегетації навесні, коли земля ще волога. А влітку, коли спека, в них період покою. 

- Одна з умов чому нам подобаються тюльпани - це що ми їх садимо листопад-грудень місяць і викопуємо квітень - травень. Майже немає в них бур’янів, хвороб, тому що вони цей період проходять, ними менше треба займатися, - каже Роман. 

Усі рослини, в яких є цибулинка, вважаються багаторічними. Є такі, які треба на зиму викопувати, наприклад гладіолуси, а тюльпани, гіацинти, крокуси та нарциси зимують. Цьогоріч квіти нормально перенесли зиму та усі цибулини розпустились. Проте, через холодну весну, період цвітіння розпочався на 2-3 тижні пізніше. Минулого року, у ці дні (середина травня) більшість би вже перецвіла.

- В нас така колекція тюльпанів, що ми їх не викопуємо, вони ростуть в землі, ми не докладаємось додаткових зусиль. Люди теж, коли купують, не хочуть цим ще займатись. Щоб менше мороки було, не викопувати і таке інше. Більшість квітів, які ми вирощуємо - багаторічні. В нас всі чудово витримали температуру до -25 градусів, - розповідає Роман.

“За рахунок квітів ми живемо”

Тюльпани можуть квітнути від березня до кінця травня. Але для цього потрібно підібрати різні сорти - ранні, середні, пізні та дуже пізні. Останні, які ще тільки розпускаються - “Квінсленд” і “Ice Cream”. Залежить тривалість цвітіння й від температури повітря. Прохолодніше - витримають й до початку червня.  

Про село Лісогірку знають вже й з інших областей. Світлана розповідає, є покупці з усієї України. Поштою відправляють лише цибулини. А квіти з цибулинами продають на місцевому ринку. 

- Зараз ми їх викопуємо з цибулинками, там є в них спеціальна водичка з підживленням і вони стоять в відеречках, ми їх так продаємо. Ті, які не продаємо, ми викопуємо, цибулинки висушуємо, або восени продаємо, або знову висаджуємо. Сорти, які є в надлишку, ми продаємо. Яких не багато, то ми на розмноження залишаємо, - розповідає Світлана.

Як такі екскурсії подружжя не проводить. Не має на це часу. Проте відвідувачі є, які приходять просто подивитися та сфотографуватися. 

Ціна на тюльпани від 10 гривень до 50 гривень. Вона залежить від унікальності сорту та новинки. Найдорожче - “Ice Cream” 50 гривень, за 30 гривень можна придбати - махрові, найдешевші за 10 гривень - звичайні бокаловидні, ті,  яких у колекції Єфименків найбільше. 

Світлана за квіти говорить, як за власних дітей, якусь одну не виділяє. Каже, хоч і прив’язується до них, але продавати не шкода. Бо й сама радіє, коли бачить задоволених покупців. Та через те, що у неї їх і так багато, чоловіка  просить на свята подарувати “будь-що, тільки не квіти”.

- В мене немає улюбленців. Я ще думаю, що вони почують, я боюсь, що вони образяться. А я не хочу їх ображати. Їх усіх неможливо не любити. Та продавати мені їх не шкода. Я знаю, що в мене їх ще багато і це одна з моїх цілей - продавати людям. Звичайно, якби це була остання квітка, я б її не продала. А так я знаю, що в мене ще їх багато, я для цього їх і вирощую. Це наш і заробіток, і задоволення. За рахунок квітів ми живем, - каже Світлана.

Чим займались до квітів

Світлана працювала мікробіологинею на харчовому підприємстві. Роман - 17 років керував будівництвом. 2009 року пара вирішила більше не їздити містами України, а зупинитись у Лісогірці та засадити подвір’я квітами. Сьогодні кожний шматок 60 гектарів землі, яку мають, приносить прибуток. Тут, де зараз тюльпани, влітку будуть лілії, восени - хризантеми. Подружжя від цієї роботи отримує задоволення, проте, зізнаються, це важка фізична праця. В сезон працюють з п’ятої ранку до першої ночі. 

-Під час сезону потрібно багато чого зробити. Просто катастрофічно не вистачає часу. Але ми не робимо те, що нам не подобається. Ми не садимо те, що нам не подобається. Ми робимо усе в задоволення. Хоча буває, що й валимся з ніг. О 24 годині, в нас тут ще день, все світиться. Ми ще повним ходом копаємо. В середньому 5 годин спимо, - каже Роман. 

Не знайти на городі в Єфименків ні картоплі, ні моркви, ні буряків. Вони їх не садять, а купують. 

- Ми продали відро тюльпанів і купили відро картоплі, моркви, буряків і все інше. Людина виростила картоплю, нам продала картоплю, ми їм квіти -  всі задоволенні. Звичайно, всі не можуть вирощувати лише квіти чи тільки картоплю. Виходить, ми їм духовну їжу, вони нам таку, - каже Роман. 

Як і робота, так і відпочинок залежить від рослин. Сім’я подорожує між сезонами квітів різних родів. 

- Ми відпочиваємо у проміжках. Наприклад, між тюльпанами і ліліями - це два тижні. Ми стараємось завжди кудись поїхати, хоч звичайно є і інші роботи біля будинку. Частіше їздимо на море, недавно були на водоспадах у Маліївцях. Планували на вихідних поїхати у Карпати, але поїдемо трішки пізніше. Ми думали, що тюльпани вже спадуть до цього моменту, що сезон швидше пройде, - розповідає Світлана.

Квітне від березня до грудня

Квітне подвір’я та город з березня до грудня.  Початок весни - крокуси, гіацинти, далі нарциси та тюльпани. Влітку - лілії, колекція близько 40 тисяч 50 різних сортів. Цьогорічна новинка - гортензія, Роман висадив 40 кущів  10 сортів. Осінь та грудень - хризантеми. 

- Зараз у нас нове захоплення - це волотиста гортензія. Зараз ми займаємось пошуком нових цікавих сортів. Вона дуже гарно підходить до нашої місцевості. Не важка в догляді й вона дуже вдячна своїм цвітінням, - каже жінка.

- Це така новинка, якою люди цікавляться. Це квітка, яка росте з початку літа до морозів. А якщо ще й зі спеціальним доглядом, то вона може змінювати колір від білого до рожевого та червоного. Це якщо підкислювати ґрунт, то вона міняє колір, - каже чоловік.

Окрім квітів, подружжя має сад із яблунями 40 сортів, грушами 15 сортів, персиками (найновіші канадської селекції). Цього року висадив білий персик, якого майже немає в Україні. Вирощує екзотичні рослини. Є колекція інжирів з дванадцяти сортів. Плоди залишають собі, а саджанці продають. Також росте маракуя, хурма, азиміна, смородина, аґрус, жимолость. Сорти залишають кращі, наприклад ожини та малини було понад сорок сортів кожного куща. Залишили по п’ять кращих - ожини та вісім малини.

- Найновіше зараз в нас - азиміна. Це великі плоди, за розміром, як кабачок. Пишуть, що супер смак - полуниця, манго все разом. Солодке. Якщо є щось таке, що я хочу, але воно не підходить під наш клімат, то я його висаджую у відеречка і воно таки росте в нас у теплиці. 

Які рослини вибагливіші?

- Якщо ви хочете цим займатися, то ви не шукаєте причину цього не робити, важко чи не важко. Ви просто це робите й отримуєте задоволення. Бо багато хто приїжджає і каже: “Продай мені таке, щоб посадити і за нього забутися”. Воно вже й не буде рости в цієї людини. От, наприклад, багато людей приїжджає за саджанцями винограду і 90%, якщо й не більше, - “Ви мені дайте такий, щоб не треба було обробляти, вкривати, щоб грона були по 5 кілограмів, а ягоди, як яблука”. Так не може бути, до всього треба з любов'ю. В першу чергу, якщо ви хочете посадити квіточку чи деревце, то треба зважити чи ви дійсно хочете цим займатися, чи простіше піти на ринок і купити. Якщо ви думаєте, що його посадили і забулися, то яке до нього відношення, так і воно буде рости, - розповідає Роман.  

Про безплатне підживлення ґрунту 

Рослини будуть краще рости та плодити, якщо підживити ґрунт. Через багаторічний досвід, Роман знає, як це зробити без вкладання грошей та ділиться простили порадами.  

- От прийшли обідати, якщо взяли собі борщу, додали туди ложку сметану, якусь кісточку, то ви наїлись. Якщо ви просто попили водички, то залишились голодними. Так і воно. В міру можливості можна підживлювати. От, наприклад, “у мене не буде рости, бо в мене ґрунт не такий”. Я копаю ями, викидаю причеп землі, везу в ліс, а в лісі копаю і везу сюди. Сусіди дивляться, скажімо так, як не на зовсім адекватного - в ліс їде з землею, з лісу їде з землею. Я собі верхній шар в бік. Нижній в причеп і вивіз, із лісу привіз. Я нікому не роблю ніякої шкоди. Родючий шар - сантиметрів 15. Якщо ви копаєте ями 70-80 сантиметрів, то цього родючого шару треба більше.

- Я сам із села, я знаю, що треба було кожного року вивозити перегній на город - тоді буде картопля. Якщо викопати ямки під деревцята, то на третій - четвертий рік починає плодити. І в нас був такий випадок: ми посадили 8 сливок, на 4 сливки в нас не вистачило часу. Ми викопали ямки, заправили, а ті, що не встигали швиденько тикнули в землю. Через 5 років різниця була майже втричі. Ті деревцята, які просто вткнути були втричі менші. Навіть, якщо у вас немає ніякого перегною, то треба розкопати яму, щоб зрихлити ґрунт, щоб ці молоді корінці мали силу і можливість пробитися далі. А якщо ви викопали малесеньку ямку і посадили, то вони впиратимуться в цілинник - це вже збитий ґрунт. Вони в цій ямці починають закручуватись, буде “пациент скорее мёртв, чем жив”. Якщо розкопаєте і просто кинете верхній шар ґрунту на низ, тобто перевернете, то це вже 50% успіху. Зараз ми не тримаємо ніяку живність, у нас немає перегною. У нас безліч бур’янів. У нас є компостні ями, куди ми їх складаємо, вони перегнивають і в нас є сам компост, - розповідає чоловік.

Найдорожча покупка

Світлана та Роман завертають квіти з цибулинками у подарунковий папір, аби покупці змогли подарувати, їх як букет. Проте, цей залишиться не на один рік. Найбільшу кількість тюльпанів за раз купив чоловік понад 100 штук. 

-Стояло  відро з фіолетовими тюльпанами. Він спитався ціну. Ми порахували там вийшло на 1500 гривень. То він каже: “А ви ж нам відро подаруєте?”. То ми звичайно подарували, - розповідає чоловік.

Найдорожче у цій роботі - фізична сила. 

- Найбільша проблема в тому, що в добі тільки 24 години. Якби було годин 50, то може б я встигав більше. Спини болять звісно, але є таке, що болять спини і в тих хто багато сидить.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.