“Таточку, дай потримаю тебе за руку”. У Хмельницькому прощались з Олександром Гарадчуком

“Таточку, дай потримаю тебе за руку”. У Хмельницькому прощались з Олександром Гарадчуком
  • Хмельницький провів у вічність Героя. Ще одна сім’я залишилась без батька і захисника. 
  • У липні військовому Олександрові Гарадчуку мало б виповнитись 53 роки. 

Хмельницький оплакує ще одного Героя. Одним янголом у небесному війську стало більше. Сьогодні, 25 травня, хмельничани зі сльозами на очах провели в останню дорогу Олександра Гарадчука.  Йому навічно залишиться 52. 

  • Ми розуміємо, що війни без втрат не буває. Але як це пояснити серцю? Що немає коханого, немає батька, немає дідуся, немає кровинки..., - такими словами звернувся до хмельничан священник. 

До ритуальної служби на вулиці Святослава Хороброго люди несли живі квіти: парні букети з гвоздик і десятки жовтогарячих хризантем. Для когось Олександр Володимирович - добряк, сусід і надійний друг, для інших - хороший знайомий. Та серед присутніх багато і тих, для кого Герой - незнайомець, але ім’я якого завжди залишиться в серці. Військовий пішов воювати у 2014 році і до останнього подиху боровся за вільну Україну. 

Поруч з труною стоять близькі, не відводячи погляду від загиблого батька. У їхніх очах - величезний біль. Дружина тримає коханого за руку і не перестає плакати, час від часу вона промовляє: "чуєш, Саша....ти чуєш мене?".

Відео дня

  • Сьогодні ми знову проводжаємо Олександра. З Олександром ми прощались і вчора. Воїни з однаковим ім’ям, але з іншим життєвим досвідом та іншою життєвою історією. Але їх всіх об’єднує одна мета і доля. Спільна наша доля - бути українцями. Дорога родино, сьогодні нам бракує слів і бракує сліз, тому що немає того моря, яким можна було б омити, очистити, заспокоїти ваше горе і ваші рани на серцях. Ми розуміємо, що війни без втрат не буває. Але як це пояснити серцю? , - сказав священнослужитель. 

Цього дня болить не лише рідних, які втратили тата, дідуся, але й усіх хмельничан. Не стримували сліз як жінки, так і чоловіки. 

Олександр Гарадчук більше 20 років разом з дружиною проживав у Новотроїцькому, що на Донеччині. Від початку війни без долі сумніву пішов воювати за Україну. Рідні захисника в той час перебрались на Хмельниччину, звідки родом дружина. В Іванківцях поблизу Хмельницького родина проживала більше шести років, поки батько стояв на захисті країни. 

Люди зі старостату розповідають, вважали сім’ю Олександра Володимировича рідною. 

  • Коли ми вперше переступили поріг цієї оселі, відчули оте тепле й світле в тому будинку. Як вони нас зустрічали, як вони розповідали про їхнього батька. Як дружина тішилась і казала: “мій коханий чоловік настільки любить Україну, настільки знає історію і він вам прийде в допомогу. Ви ще з ним стільки багато зробите.

Загинув мужній Герой 18 травня у Запорізькій області. У нього залишилась кохана дружина, дорослі доньки і внуки. Поховали захисника на Алеї Слави у Раковому, де знайшли вічний спокій інші хмельницькі Герої. 

За словами міського голови, Хмельницький попрощався вже з 35 військовими за останніх три місяці. Загалом вже 72 захисника провели в останню дорогу, починаючи з 2014 року. 

  • Це насправді величезна ціна, яку платить Україна. Та найбільше платить сім’я, родина, друзі, за те, аби ми мали з вами майбутнє. За те, аби наші діти тут могли спокійно засинати, прокидатись і спати вночі. Заради цього Олександр Володимирович віддав своє життя, - додав мер Симчишин. 

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (585)
  • Інесса Тимошенко

    Світла пам'ять Герою?
  • Оксана Гавалевич

    Вічна пам‘ять
  • Оксана Мартинова

    Вічний спокій царства небесного
  • Оксана Кривохижа

    Вічна пам'ять Герою

keyboard_arrow_up