У Камʼянці-Подільському створили мурал на честь загиблого азовця Максима Квапиша
-
Максим Квапиш був кулеметником добровольчого підрозділу «Фрайкор».
-
З першого дня повномасштабки він брав участь у боях за Київщину.
-
22-річний кам’янчанин загинув у травні 2022 року у ближньому бою з ворогом під час штурму російських позицій в Запорізькій області.
-
Максим отримав кілька вогнепальних поранень у тіло та голову.
У Кам’янці-Подільському вшанували пам’ять полеглого захисника Максима Квапиша. На багатоповерхівці навпроти ТЦ " Plaza" створили мурал із зображенням Героя. За інформацією спільноти Kamianets #PRO, організаторами виступили місцеві волонтери, побратими, друзі та родичі Героя. Художники вже завершили монтажні роботи.
На муралі зображений портрет Максима, який тримає зброю, його ім’я та позивний, та роки життя. Про це інформує платформа пам’яті “Меморіал”.
Нагадаємо, Максим Квапиш загинув 26 травня 2022 року у ближньому бою з ворогом у Запорізькій області. Загін Максима штурмував російські позиції. Булінь, а таким був позивний бійця, був у головному дозорі, він отримав кілька вогнепальних поранень у тіло та голову.
Захисник загинув зі зброєю у руках. За два тижні до цього Максиму виповнилося 22 роки. В результаті того бою українські військові змогли захопити ворожі позиції..
Ким був Максим Квапиш
Максим народився у місті Кам'янець-Подільський, навчався у місцевій школі №5. Потім закінчив Кам'янець-Подільський індустріальний коледж за спеціальністю «Розробка програмного забезпечення».
Навчався за тією ж спеціальністю на заочній формі у Тернопільському національному економічному університеті. З ранніх років займався спортивним туризмом, досяг перших дорослих розрядів зі спортивного туризму та спортивного орієнтування.
У 2015 році розпочав навчання у військових рядах. Пізніше став інструктором зі штурмового альпінізму парамілітарної організації «Сокіл». Максим також був командиром київського осередку «Авангард Культурна Спілка» та перекладав книги видавництва «Пломінь». Був хедлайнером проєкту допомоги дитбудинкам «Наше майбутнє».
У травні 2021 року Булінь поїхав на війну у складі добровольчого підрозділу «Фрайкор». Був кулеметником, перебував у резерві полку «Азов». З першого дня повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Булінь став на захист України. Брав участь у боях за Київщину у складі тактичної групи спецпризначення «Азов» Сил спеціальних операцій.
— Максим був людиною активної громадянської позиції. Завжди відрізнявся ставленням до своєї нації та свого коріння. Він і є втіленням сильного, хороброго, вольового українського духу. Він дуже любив свою землю, яка довела своїми вчинками та героїчною смертю, – зазначила дружина Тетяна Міленна.
Поховали захисника на Алеї Героїв у рідному місті. Максим нагороджений посмертно відзнакою Кам'янець-Подільського Міського Голови «За заслуги перед міською громадою». Також Володимир Зеленський посмертно нагородив його орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Друзі з Авангарду не забувають про побратима та публікують пам'ятні дописи:
У Максима залишилися батьки, сестра, дружина. Нагадаємо, ми розповідали про дружину захисника — росіянку за паспортом та українку за мисленням — у матеріалі "Вони не розуміють, чия ракета може в мене влучити". Історія росіянки — вдови азовця Максима Квапиша
Читайте також:
-
Зеленський посмертно нагородив орденом «За мужність» солдата з Кам’янеччини
-
"Вони не розуміють, чия ракета може в мене влучити". Історія росіянки — вдови азовця Максима Квапиша
-
Під час штурму ворожої позиції загинув Воїн з Кам'янця-Подільського
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.