Від підвод з діжками до свердловини в Чернелівці: історія хмельницького водогону

Тут і далі фото зі сторінки Хмельницькводоканалу"

Коли з’явився перший водопровід в місті, звідки брали воду до того, як виглядали перші водонасосні станції, коли почали користуватися водою з Чернелівки та звідки довелося б тягнути водогін якби свердловин на Красилівщині не знайшли — дізнавайтеся історію Хмельницького водогону.

Історія водогону в місті Хмельницький веде свій початок з 1909 року. Саме тоді в місті збудували перший централізований питний водопровід. Він, кажуть в “Хмельницькводоканалі” використовувався для потреб військових казарм. А складався всього лише з однієї свердловини, водонапірної башні, та водопроводу. Та свердловина давала 3 500 відер води на годину (тобто 35 кубометрів).

Брали воду з річок

В той час, по місту для побутових потреб воду в діжках розвозили приватні водовізники. Брали її з річок — Південного Бугу, Плоскої, Кудрянки. Тодішній Проскурів розташовувався на заболоченій місцевості. Відтак, в криницях районів, які розташовувались ближче до річки, вода була поганої якості — така собі суміш дощової і річкової води.

— Це негативно впливало на епідеміологічний стан. У місті були випадки епідемії вірусних захворювань, — додають у водоканалі. 

Та робота не стояла на місці. Водогін розширювався та розвивався. Вже в 1929 році довжина водопровідної мережі простяглася на 22 кілометри. До водопостачання підключили 155 будинків.

Перша майстерня та свердловини

А в 1938 році при Проскурівському водогоні утворили майстерню. На той час там працювали всього п’ятеро працівників: директор, технорук, старший десятник, бухгалтер та сторож.

Вже в 1950 році у Раково і Дубово ввели в дію чотири артезіанські свердловини. 

— Це важливий крок в історії розвитку водоканалу, адже воду з річок наше підприємство вже давно не використовує, — коментують на підприємстві. 

В той час була і своєрідна секція “водної техніки” — 1 автомобіль, 7 підвід, 8 діжок та 33 коня.

Неминучий дефіцит води

У 1960-1970 роках місто почало потужно розбудовуватися. Відтак, з водопостачанням виникає напружена ситуація. Саме в цей час активно розбудовувалися Південно-Західний мікрорайон, Гречани, Раково. Проектувався мікрорайон Озерна.

— Дефіцит води був неминучий, тому розглядалися різноманітні варіанти подачі води. Досить популярним стала пропозиція брати воду з річки Дністер (а це, тільки уявіть, відстань понад 120 кілометрів! — розповідають у “Хмельницькводоканалі”. 

Згодом за допомогою активних геологорозвідувальних робіт, підземні води вдалося знайти в Чернелівці.

Довідка:

Чернелівський водогін пролягає від села Чернелівка Красилівського району до міста Хмельницького. Від нього воду отримує воду майже весь обласний центр. Лише частина мікрорайону Ракове отримує її від власних свердловин. Раніше так було і з Гречанами, проте з 2019 року вони також почали користуватися водою лише з Чернелівського водогону.

Водогін довжиною 34 кілометри запущений 1982 року. Збудували його з експериментальних залізобетонних труб. Вони мали прослужити 50 років. Проте не так сталося, як гадалося. Вже через 20 років після запуску на водогоні почалися аварії через високий тиск води та корозію арматури всередині труб.

Нагадаємо, днями на Чернелівському водогоні знову трапилась аварія. Хмельничани майже на цілий день залишились без водопостачання.

Читайте також:

• 31 рік тому й тепер: як змінилися Центр, Дубове, Ракове та Книжківці

• Як змінилися мікрорайони Хмельницького за 30 років. Аналізуємо Південно-Західний, Ружичну й Гречани

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.