Якби влада не піарилась: на що можна витратити 100 тисяч і що про це кажуть депутати

Органам місцевого самоврядування розповідати про свою роботу за бюджетний кошт у ЗМІ дозволяє закон. У 2016-ому на висвітлення своєї діяльності виконавча влада уже витратила 20 тисяч гривень. Ще більше 80 тисяч виділили на схожі потреби, які, щоправда, називається пунктом «Інші видатки». Загалом сума складає трішки більше 100 тисяч гривень.

Наприклад, в Сумах на ці потреби хотіли виділити 900 тисяч. Але тамтешні депутати вирішили відмовитися від таких витрат і пустили гроші на інші потреби міста. На що саме витрачали бюджетні кошти у Хмельницькому і що про це думають депутати з експертами, дізнавалися журналісти vsim.ua.

Кому і скільки 

У серпні цього року vsim.ua вже писали про «бюджетний піар» хмельницької міської ради. Тоді у відповіді на запит нам повідомили, кому і скільки коштів заплатили із бюджету саме згідно пункту «Висвітлення діяльності виконавчих органів місцевої влади». 

У 2016 році Симчишин і компанія з екранів місцевого телеканалу нарозповідали про свою роботу на 20 тисяч гривень. Їхні попередники на це витратили 12 тисяч. Останні, до речі, майже всі гроші витратили перед місцевими виборами.

На 2016 рік з бюджету виділили також 81 636 гривень на так звані «Інші видатки». З цієї суми фактично витратили 74 176. Пішли ці гроші на випуски програми «Новини міста» в ефірах:

• ТРК «Поділля-центр» - 18 340 (фактично використано 16 128)
• Радіоканал «Ера» (ФОП Воєділо В. В.) - 43 296 (фактично використано 38 048)
• "Телекомпанія "Проскурів" - 20 000 (кошти використані повністю)

Для порівняння, у 2015-ому на випуски «Новин міста» передбачили майже удвічі менше – 32 604 тисяч гривень. Тоді укладалися договори з усіма зазначеними медіа, окрім «Проскурова».

Що кажуть голови фракцій міської ради

«Є важливіші проблеми»

Віталій Худецький, голова фракції «Самопоміч»

 - З міського бюджету недоцільно витрачати бюджетні кошти на всілякі привітання від міської ради чи іншого подібного на приватних ЗМІ. Якщо це якесь термінове чи важливе повідомлення про перекриття дороги, відключення води чи інше, тоді так. На інше якщо хочуть, то з приватного гаманця. А гроші з бюджету потрібно використовувати на вирішення більш нагальних проблем міста і його жителів.

«Для когось влада – конкурент»

Віталій Діденко, депутат Хмельницької міської ради. Фракція ВО «Свобода» (з головою фракції Тетяною Калюжною зв'язатися не вдалося)

 - У нас демократична країна. Тому я вважаю, що влада має бути публічною і висвітлювати свою діяльність у ЗМІ. У нас більшість ЗМІ є приватними. Частина належить різним політичним силам. Вони можуть бачити у владі свого конкурента і не розповідати про її діяльність. Для цього й потрібно виділяти гроші на висвітлення діяльності міської ради. Люди мають володіти всією інформацією.

«Так було завжди»

Руслан Афійчук, голова фракції «За конкретні справи»

 - Я рахую, що є доцільним виділення коштів на висвітлення діяльності міської ради. Міський голова і рада повинні висвітлювати свою роботу. Люди повинні знати що робиться в місті. Мати більше інформації. Висвітлення за рахунок бюджету було завжди. Це ж нічого нового. Треба мати більше інформації. 

«Має бути якась межа»

Ігор Добжанський, голова фракції «Поруч»

- Думаю, що люди мають знати про розвиток міста і його проблеми. Тому я вважаю, що кошти на висвітлення діяльності мають бути. Але має бути якась межа. Просто заговорювати теж не є правильним. Але влада має бути публічною. Не хочу сказати, що це великі чи малі кошти, які пішли на висвітлення. Але нам потрібно ними користуватися. Чому ми маємо мовчати, коли в місті щось робиться?  Я за те, щоб міська рада була публічною. Вона має висвітлювати все те, що робиться чи не вдалося. Не треба боятися говорити про негатив, а не лише розповідати про здобутки.

«Якщо виділили, значить потрібно»

Олександр Скочеляс, голова фракції «Батьківщина»

 - Сто тисяч? За рік? В принципі небагато. Якщо було рішення про виділення цих коштів, то значить воно було правильним і значить потрібно. Коли прийматиметься наступне, то будемо дивитися.

«Поза зоною»

Григорій Галкін, голова фракції БПП-«Солідарність»

З депутатом від БПП протягом двох днів зв’язатися не вдалося. Він не відповідав на повідомлення в соцмережах та на електронну пошту. Не допомогли поспілкуватися з ним помічник-консультант депутата і прес-служба територіальної організації політичної партії.

«ЗМІ не мають обслуговувати владу»

Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа-права

 - В нас є окремий закон, який протягнули у 1997 році, про порядок висвітлення. Тобто по суті тодішня концепція депутатів полягала в тому, що всі органи влади і депутати мають можливість висвітлювати свою позицію. Те, що це не має нічого спільного із стандартами свободи слова, на той час ніхто не задумувався. Популізм на той час був достатньо великим. В середньому по 100-200 тисяч бюджети мають на висвітлення. За ці гроші можуть отримуватися комунальні видання або вони йдуть на піар. Тому вважаю позитивним вилучення таких пунктів із бюджету. Краще ці кошти передбачити на покращення роботи сайтів органів місцевої влади, аби вони були більш зручними для громадян. Можливо, направити на гранти чи культурі, чи освітні проекти. Це набагато ефективніше, ніж просто забивати у бюджеті гроші, щоб потім ЗМІ розписували, як голова якоїсь ради їздить інспектувати ремонт даху в якійсь школі. Тому вважаю, що сам закон має бути скасованим. Як і вилучені такі статті бюджетів. Це є правильним кроком. Тому що медіа  не має обслуговувати владу, а оцінювати її діяльність відповідно до її фактичних справ.

На що можна витратити 100 тисяч

Влада, якого рівня вона б не була, завжди говорить, що грошей на все не вистачає. На висвітлення своєї діяльності міськрада Хмельницького їх знайшла. На 2016-ий всього сума склала 101 636 гривень. За цю ж суму можна було б, до прикладу, зробити таке:

• Реалізувати один проект від громадськості в рамках «Бюджету участі». Спортивні майданчики, комп’ютери до школи та обладнання у лікарні. Хмельничани запропонували 80 ідей для розвитку міста.
• Та грошей на реалізацію всіх не вистачить.
• Купити безпілотник для військових. Весною волонтери назбирали такі гроші для того, щоб купити бійцям АТО пристрій для розвідувальних операцій.
• Купити три мультимедійні комплекси. Цього року купили такі у кожну другу школу Хмельницького. Ще не всі освітні заклади ними забезпечені.
• Закупити автомобільні відеореєстратори для патрульної поліції. Для покращення своєї роботи поліцейські попросили з бюджету більше мільйона гривень. В тому числі і на відеореєстратори.
• Встановити дві «сонячні парасольки» для підзарядки гаджетів, як зробили у Кам'янці. Там сучасний пристрій зробили за бюджетні кошти. У Хмельницькому лавочку для підзарядки зробили приватні підприємці.

На що корисне для міста можна витратити 100 тисяч гривень? Своїми думками діліться в коментарях. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.