Курчатова, Котовського, Лібкнехта. Історія хмельницьких вулиць, які перейменували. Частина 2
#партнерський проєкт
-
Ми продовжуємо розповідати історії вулиць Хмельницького, яким уже десятки років.
-
Як вони змінилися та які назви раніше мали?
-
Дізнавайтеся про все це в другій частині нашого проєкту “#Моя_вулиця”.
Усі мікрорайони Хмельницького - як маленькі населені пункти. В кожному є своя історія, особливі місця, незвичні заклади, людні вулиці й тихі провулки.
Всі місцини мають свої назви, до яких давно звикли хмельничани. Скажімо, славнозвісна “Рукавичка” в центрі міста. Територія для смачних напоїв і довгих балачок, де вже кілька років немає кав’ярні під назвою “Рукавичка”. Чи “Сілістра” - колишній кінотеатр на Виставці, на місці якого давно розміщений сучасний комплекс.
Звикли хмельничани і до старих назв вулиць, які вже давно перейменовані. Такі є майже в кожному мікрорайоні. Всі вони мають історію та атмосферу.
Не Карла Лібкнехта
Вулиця Соборна. Центр міста. Саме тут розташована найстаріша споруда Хмельницького. Саме із нею перетинаються інші центральні вулиці.
Вулиця Соборна була прокладена, згідно з планом забудови міста, у 1824 році. Вона пролягає від Прибузької до майдану Незалежності. Із Соборною “зустрічаються” такі вулиці, як Володимирська, Героїв Майдану, Проскурівського підпілля, Подільська, Вайсера та Староміська.
Раніше Соборна починалася від місця, де розміщений Собор Різдва Пресвятої Богородиці. Він є найстарішою спорудою Хмельницького. Адже його історія починається від 1670-х років. Тоді на місці храму була невелика дерев’яна церква. Під час пожежі в місті у 1822 році, вона згоріла. І лише з часом на її місці збудували собор, назву від чого й отримала вулиця. Нагадаємо - саме в цьому соборі хмельничани провели голосування за перехід з УПЦ (мп) до ПЦУ. Було це у травні цього року.
У 1921 році вулицю було перейменовано. Її назвали на честь діяча німецького комуністичного руху - Карла Лібкнехта. У ретро спільнотах та історичних дописах в соцмережах можна й досі натрапити саме на таку назву вулиці Соборної. Насправді ж Карл Лібкнехт ніяк не був пов’язаний із Проскуровом. У його біографії немає жодної згадки про місто. Він відомий тим, що був одним із засновників Комуністичної партії Німеччини.
У 1991 році вулиця в центрі міста знову зазнала змін. Їй повернули назву Соборна, яку вона носить і дотепер.
Вже не Курчатова
Мікрорайон Гречани. Це саме та частина Хмельницького, історія якої тягнеться із 18 століття. Розташований на західній околиці міста. Раніше це було село. У 1946 році його було приєднано до Проскурова. Дослідники відтворили опис цієї місцевості:
-
Село Гречани. Розташування має переважно на рівному місці та частково по косогору, на правому березі Бугу, при впадінні Плоскої. Оточене з одного боку річкою Богом, с другого — річкою Плоскою, за якою орне поле, с третього – рівним чудовим вверх по Богу простором, с четвертої – орним полем. Стара дерев’яна корчма. На річці Плоскій за селом дерев’яний млин на одній греблі з одною кліттю з двома борошномельними поставами, кожен виробляє за добу по 5 корців. Дерев’яна ґуральня проста на два котли, в якій виробляється горілка. Все це перебуває в оренді у євреїв за суму 450 сріблом. Селянські мазурські будинки розташовані нерегулярно з гарними невеликими при них городами, - йдеться в матеріалах Централізованої бібліотечної системи.
Сьогодні мікрорайон Гречани - це розвинена інфраструктура, сучасні будівлі, заклади та новобудови. А також - вулиці, які мають свою унікальну історію. Одна із них - Романа Шухевича. Саме вона вважається головною вулицею цієї частини міста. Вона пролягає від Проскурівського підпілля до західної околиці міста - Дальніх Гречан.
Згідно з даними істориків, вулиця була сформована в середині 1960-х років. А саме - після розбудови ряду підприємств. Зокрема - заводу термопластавтоматів, комбінату будматеріалів та інших. Тоді вулиця отримала назву на честь радянського фізика - Ігоря Курчатова. У біографії цієї персони немає жодної згадки про Хмельницький.
Вулиця в Гречанах мала назву “Курчатова” до 2021 року. Вже протягом двох років вона має нову - Романа Шухевича. На честь українського політика, громадського і державного діяча.
На головній вулиці Гречан сьогодні кипить життя. Сучасні підприємства, навчальні заклади, спортивно-культурний центр, стадіон “Локомотив”, “Криївка” - все це забезпечує безперервний ритм, в якому вулиця живе вже десятки років.
Більше не Аптекарська й не Котовського
Проскурівського підпілля. Вулиця частково належить до мікрорайону Гречани, про який ми згадуємо вище. Тягнеться вона від Вайсера до Олімпійської та Шухевича. За роки свого існування вулиця змінила три назви.
Більша частина цієї вулиці, згідно з даними Централізованої бібліотечної системи, була прокладена від 1824 року. Тоді вона мала назву Аптекарська. І це не випадково. Адже на перехресті з вулицею Проскурівською функціонувала найкраща в місті аптека, що належала Людвігу Деревоєду. Та будівля є на своєму місці й досі. На першому поверсі там розмістилися сучасні заклади.
На початку 20 століття вулиця Аптекарська була продовжена на захід. Через заплави річки Плоскої проклали насип та дорогу до приміського села Гречани. Згодом цю дорогу забрукували й від того часу вона об’єдналася з міською вулицею.
У 1921 році вулиця була перейменована на честь полководця Григорія Котовського. Таку назву вона носила до 2000 року. Аж поки їй не дали нову - на честь подвигу проскурівських підпільників-антифашистів.
-
Проскурівське підпілля – антинацистська нелегальна організація, яка діяла в роки Другої світової війни під час окупації Проскурова. У липні – серпні 1941 р. в окупованому місті виникли перші підпільні антинацистські групи: на станції Гречани (очолив Л. Пірковський), на цукрозаводі (Г. Мацьков, А. Янов, М. Алєксєєв) та інші, - йдеться в матеріалах Централізованої бібліотечної системи.
Окрім будівлі, де раніше була аптека Деревоєда, на Проскурівського підпілля збереглися й інші будинки з минулого. Це, наприклад - колишній ілюзіон “Оаза”, збудований на початку 20 століття. А також - житлові будинки цегляного стилю.
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ
Читайте також:
Більше не Хотовицького й не Гагаріна. Історія хмельницьких вулиць, які перейменували. Частина 1
Olga Khmelevskaya
Андрей Кузнецов