На фото - колишня вулиця Фрунзе. Зараз це Кам'янецька
А ви знали, що будівля хмельницького «Дитячого світу» така ж, як і в 40 містах України?
А замість теперішнього мосту по Бандери колись була кладка?
Якщо вам цікаво, як виглядало наше місто у післявоєнний час, пропонуємо поринути у фотоностальгію.
Грунтові доріжки замість доріг і крихітні будиночки. Так колись виглядало наше місто відразу після війни. Пропонуємо вам підбірку яскравих та унікальних світлин, які зберігаються в музеї історії міста. Для порівняння обрали фото, зроблені у 50-ті, а також 60-70-ті роки. Ретро-світлини надані з фондів музею історії міста Хмельницького. Це вулиця Фрунзе у 60-ті роки. По фото з легкістю можна впізнати сучасну Кам'янецьку. Зовнішній вигляд п'ятиповерхівок з того часу практично не змінився
Розбудовують вулицю Леніна у 60-ті роки. В той час було дуже багато зруйнованих житлових будинків. Тепер - це Проскурівська
На фото - 50-ті роки. Це подвір'я на вулиці Лібкнехта, а тепер Соборної
Відео дня
Напівзруйнований будинок у 50-ті роки на вулиці Лібкнехта
Знайдіть відмінності. Це місце хмельничани впізнають з легкістю. Будівля, де тепер кінотеатр "Планета" практично не змінилась. Лише у 60-ті на було більше афіш і годинника ще не було
Такими були будиночки одразу після війни на вулиці Тельмана. Тепер - Вайсера
Вулиця 25 Жовтня, сьогодні це Проскурівська. Нормальної каналізаційної системи, вочевидь, ще не було. Часто після дощу вулиці перетворювались у море
Таким транспортом колись долали вулицю Шевченка. Колись візники на конях були водночас і пасажирським, і вантажним таксі
На цьому місці невдовзі має з'явитись сьогоднішній парк Шевченка
В 1959 році поблизу перехрестя вулиці Шевченка і Старокостянтинівського шосе встановили пам'ятник Шевченку. Демонтували його 1981 році під час реконструкції вулиці
На фото - кооперативний технікум на вулиці Бугська. Тепер це Кам'янецька. Пішохідної частини у 60-ті ще не було. Та й зелені було побільше, ніж зараз
Зруйнований міст до Заріччя (фото 50-х років). Важко уявити, але на цій кладці через півстоліття буде їздити громадський транспорт
А це вже відбудований міст до Заріччя у 70-ті роки (тепер вулиця Бандери). Пішохідної частиною ходять хмельничани, а дорогою вже курсує громадський транспорт - автобуси
Впізнаєте на фото Південний Буг? Ще до побудови набережної, водосховище виглядало саме так
Людей важко порахувати, що і яблуку ніде впасти. В сучасний час на місці можна було побачити техніку, а тоді робітники власноруч брали участь у спорудженні міського пляжу
Так виглядав вхід на центральний пляж. У 60-ті роки він був з протилежного боку. Тут містяни гуляли і купались. Пішохідна частина була набагато ширшою, аніж сьогодні
Кладка через річку Плоска у післявоєнний час. Сьогодні це улюблене місце зустрічі перед входом у парк Чекмана - "білий місток"
А це вже відбудований міст через Плоску. Ніяких забудов і мінімум асфальту
Обласна філармонія, а колись тут був муздрамтеатр імені Петровського. Якщо звернути увагу - жодних величезних вивісок, лише дві скромні афіші
Нині це "Дитячий світ". За схожим проектом універмаг будували ще у кількох десятках міст. Вочевидь, радянським художникам колись було не до креативу
Готель "Поділля", тепер - "Центральний", що на вулиці Гагаріна. Будівля виглядала солідно
Улюблений багатьох парк Франка у 70-ті роки. Колись там було чимало скульптур і фонтан з фігурами
Владимир
Света Ройтер
В школе #5
По улице Ленина 5 я читала стихотворение о Хмельницком
Автора не помню,а слова запомнились на всегда
Вдоль троллейбусного парка
Над которым день за днём
Пляшет вихрь электросварки-мы по городу идём
И вот-на пути хлеб завод
Все кругом земля и небо вкусно пахнет свежим хлебом
Эх!Теперь бы по горбушке,
Или по хрустящей сушке!
Но торопит и зовёт дядя Коля нас вперёд
Вдоль по Фрунзе,что искрится вся а неоновых огнях
Говорят,что царь с царицей здесь застрял средь бела дня
Вот была волам работа волочить их из болота
По Тернопольской на лево ноги сами нас несут
Зеленели где посевы вырос ныне Институт
И живет в нем расчудесный замечательный народ
Пусть застенчивый и честный
Песни любящий и спорт
Мимо новых магазинов,мимо стареньких дворов
Мы шагаем рты разинув,мимо школ,больниц,садов
Мы и раньше здесь ходили! Но сегодня лишь открылидля себя все вновь опять
Будто что-то где-то вспять
В нашем сердце встрепенулось!!!
Отчего?Не знаем сами стал дороже нам вдвойне
Каждым камнем под ногами,каждой фреской на стене
Город-нежно-голубой,
С Необычною Судьбой!
WOW!
Не забыла
Всего лишь 50 лет прошли
Будто что
Света Ройтер
В школе #5
По улице Ленина 5 я читала стихотворение о Хмельницком
Автора не помню,а слова запомнились на всегда
Вдоль троллейбусного парка
Над которым день за днём
Пляшет вихрь электросварки-мы по городу идём
И вот-на пути хлеб завод
Все кругом земля и небо вкусно пахнет свежим хлебом
Эх!Теперь бы по горбушке,
Или по хрустящей сушке!
Но торопит и зовёт дядя Коля нас вперёд
Вдоль по Фрунзе,что искрится вся а неоновых огнях
Говорят,что царь с царицей здесь застрял средь бела дня
Вот была волам работа волочить их из болота
По Тернопольской на лево ноги сами нас несут
Зеленели где посевы вырос ныне Институт
И живет в нем расчудесный замечательный народ
Пусть застенчивый и честный
Песни любящий и спорт
Мимо новых магазинов,мимо стареньких дворов
Мы шагаем рты разинув,мимо школ,больниц,садов
Мы и раньше здесь ходили! Но сегодня лишь открылидля себя все вновь опять
Будто что-то где-то вспять
В нашем сердце встрепенулось!!!
Отчего?Не знаем сами стал дороже нам вдвойне
Каждым камнем под ногами,каждой фреской на стене
Город-нежно-голубой,
С Необычною Судьбой!
WOW!
Не забыла
Всего лишь 50 лет прошли
Будто что
Света Ройтер
В школе #5
По улице Ленина 5 я читала стихотворение о Хмельницком
Автора не помню,а слова запомнились на всегда
Вдоль троллейбусного парка
Над которым день за днём
Пляшет вихрь электросварки-мы по городу идём
И вот-на пути хлеб завод
Все кругом земля и небо вкусно пахнет свежим хлебом
Эх!Теперь бы по горбушке,
Или по хрустящей сушке!
Но торопит и зовёт дядя Коля нас вперёд
Вдоль по Фрунзе,что искрится вся а неоновых огнях
Говорят,что царь с царицей здесь застрял средь бела дня
Вот была волам работа волочить их из болота
По Тернопольской на лево ноги сами нас несут
Зеленели где посевы вырос ныне Институт
И живет в нем расчудесный замечательный народ
Пусть застенчивый и честный
Песни любящий и спорт
Мимо новых магазинов,мимо стареньких дворов
Мы шагаем рты разинув,мимо школ,больниц,садов
Мы и раньше здесь ходили! Но сегодня лишь открылидля себя все вновь опять
Будто что-то где-то вспять
В нашем сердце встрепенулось!!!
Отчего?Не знаем сами стал дороже нам вдвойне
Каждым камнем под ногами,каждой фреской на стене
Город-нежно-голубой,
С Необычною Судьбой!
WOW!
Не забыла
Всего лишь 50 лет прошли
Будто что