Що робити, якщо дитина не розмовляє. Інтерв’ю з хмельницьким неврологом Наталією Соломончик

Анастасія БЕВЗ

Фото - logoclub Колаж - vsim.ua

Якщо дитина у 2 роки не вимовляє слова, батьки мають запідозрити затримку мовленнєвого розвитку.
Лікарі кажуть, це неможливо перерости і закликають звертатись за допомогою.
Дитячий невролог Наталія Соломончик про «червоні прапорці» і поради для батьків.

Батьки часто заспокоюють себе фразою: «Тато теж заговорив у 4 роки — і нічого» або «Він просто мовчун».

Але інколи за цим «почекаємо» ховається стан, який потребує ранньої корекції.

Затримка мовленнєвого розвитку – це відставання у формуванні мовних навичок у дітей від вікових норм, при цьому слух та інтелект зазвичай збережені. Мова йде про словниковий запас, фразову мову чи вимову звуків. Коли «просто мовчун» перетворюється на діагноз і потребує допомоги лікаря? Дитячий невролог Наталія Соломончик відповідає на запитання батьків.

Що вважається нормою?

За словами невролога, мовлення розвивається поступово:

1 рік — перші слова
1,5 року — 10–20 слів
2 роки — прості фрази з 2 слів
3 роки — фразове мовлення, дитину розуміють сторонні.

– Якщо ці етапи суттєво запізнюються — це вже не «характер», а привід звернутися до спеціаліста. Як дитячий невролог, я щодня бачу, наскільки важливо не втратити час, – каже Наталія Соломончик та додає про тривожні «дзвіночки», коли слід насторожитись. Якщо:

У 12 місяців немає лепету або жестів
У 18 місяців немає слів
У 2 роки немає фраз
Дитина не реагує на ім’я
Є регрес — слова зникли
Відсутній зоровий контакт.

За словами дитячого невролога, затримка мовлення може бути проявом порушення слуху, аутистичного розладу чи епілептичної активності (наприклад, при синдромі Landau-Kleffner syndrome).

Чому не можна «перерости»?

Наталія Соломончик каже: мовлення — це не лише слова. Це мислення, соціалізація, навчання та майбутня успішність у школу. Відтак, чим раніше розпочати корекцію, тим кращий прогноз.

Поради батькам

Ось кілька порад для батьків, що робити із затримкою мовного розвитку. Адже, як переконує лікар – це не вирок. А сигнал, який не можна ігнорувати:

1. Консультація дитячого невролога

2. Оцінка слуху

3. Логопедична діагностика

4. За потреби — дообстеження

5. Раннє втручання .

– Головне правило: краще прийти й переконатися, що все добре, ніж чекати і втратити дорогоцінний час, – каже Наталія Соломончик.

Читайте також:

Педіатри Хмельницького: з ким ще можна укласти декларацію

Діти, телефони і залежність. Хмельницький невролог відповідає на запитання батьків

5 ознак, які вказують на гіперактивність. Інтерв’ю з дитячим неврологом Хмельницького