17 облич репресованих радянською владою на Хмельниччині

Дмитро КАРДАШ

Авксентій Волосевич (Сатанів, засуджений до розстрілу), Олександр Дворецький (Ружична, засуджений до п'яти років ув'язнення) та Михайло Кройтер (Черепова, засуджений до трьох років ув'язнення). Тут і далі — фото з сайту Державної архівної служби

Більшість обвинувачених у проаналізованих нами справах були священнослужителями.
Одного з них засудили до розстрілу за «антирадянську пропаганду та агітацію».

У 1920-х — 1940-х роках Хмельницька область, як і інші регіони України, переживала складні часи, позначені значними соціально-політичними змінами. Ці десятиліття були періодом становлення та зміцнення радянської влади, що супроводжувалося впровадженням нових економічних та суспільних порядків.

Однією з яскравих рис періоду раннього СРСР були репресії — законодавчі переслідування людей з політичних та ідеологічних мотивів, зокрема й за відсутності будь-яких формальних правопорушень. Найбільших масштабів репресії набули за часів Йосипа Сталіна. Після його смерті у 1953 році почалися процеси перегляду справ — це могло призводити до подальшої реабілітації засуджених.

В Україні досі не розглянуті всі справи в контексті реабілітації. Інформацію про тих людей, щодо яких було ухвалене рішення про реабілітацію, на своєму сайті розміщує Державна архівна служба України. Станом на липень цього року у базі даних містилася інформація про 148 304 жертв політичних репресій у минулому столітті. У червні до бази додали інформацію про 725 людей.

Відео дня

Серед тих справ, про які є запис у базі даних, 1552 зберігаються у Державному архіві Хмельницької області. Це один з найменших показників серед інших регіональних та центральних архівів. Через значну кількість справ для цього матеріалу ми обрали записи про 17 людей, які містять їхні фото.

Всі репресовані за нашою вибіркою на момент арешту мешкали на Хмельниччині, яка на той час називалася Кам’янець-Подільською областю. У більшості випадків арештованими є чоловіки-священнослужителі. Частина реабілітованих свого часу не отримали вироків, а їхні справи були закриті. У двох таких випадках між арештом та закриттям справи минуло близько восьми років.

Пояснення та скорочення:

УСРР — Українська Соціалістична Радянська Республіка (назва до 1936 року)
УРСР — Українська Радянська Соціалістична Республіка (назва від 1936 року)
НКВС — Народний комісаріат внутрішніх справ (від 1946 року — МВС)
ОДПУ, ДПУ — Об’єднане державне політичне управління (існувало до 1934 року)
МДБ — Міністерство державної безпеки (існувало у 1946-1953 роках)
Північний край — адміністративно-територіальне утворення, зараз це російські Архангельська і Вологодська області та Республіка Комі
стаття 54-1а — «зрада Батьківщині: розстріл або позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна»
стаття 54-6 — «шпигунство: позбавлення волі на строк не менш як три роки, з конфіскацією всього або частини майна, аж до вищого заходу соціального захисту — розстрілу»
стаття 54-10 — «антирадянська пропаганда і агітація: позбавлення волі на строк не менш як шість місяців, аж до розстрілу або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна і з позбавленням громадянства»
стаття 54-11 (застосовується разом з іншою статтею) — «участь у контрреволюційній організації, передбачених у цьому розділі: заходи соціального захисту, зазначені у відповідних статтях цього розділу»
стаття 58-10 — «пропаганда або агітація, що містять заклик до повалення, підриву, ослаблення Радянської влади або до скоєння окремих контрреволюційних злочинів, а також поширення або виготовлення, зберігання літератури того ж змісту спричиняють позбавлення волі терміном не нижче шести місяців»

Людей, яких визнали винуватими

↑ Антохов Григорій Гаврилович, українець, священник. Народився у січні 1904 року. На момент арешту жив у місті Городок. Був арештований 30 липня 1924 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Особливою нарадою при колегії ОДПУ засуджений до трьох років ув’язнення в концтаборі. Вирок винесений 23 грудня 1929 року. Відомості про реабілітацію датовані 1 квітня 1998 року.

↑ Волосевич Авксентій Миколайович, українець, священник. Народився 1877 року. На момент арешту жив у місті Сатанів. Був арештований 17 травня 1928 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Трійкою УНКВС по Вінницькій області засуджений до розстрілу. Вирок винесений 13 листопада 1937 року. Відомості про реабілітацію датовані 9 вересня 1996 року.

↑ Дворецький Олександр Михайлович, українець, священник. Народився 1892 року. На момент арешту жив у селі Ружична Проскурівського району. Був арештований 30 жовтня 1930 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УРСР. Судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР засуджений до п’яти років ув’язнення в концтаборі. Вирок винесений 14 березня 1931 року. Відомості про реабілітацію датовані 5 жовтня 1989 року.

↑ Колянковський Сергій Прохорович, українець, священник. Народився 1898 року. На момент арешту жив у селі Соломна Юринецького району. Був арештований 17 лютого 1932 року. Обвинувачений за статтями 54-10 та 54-11 Кримінального кодексу УСРР. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР засуджений до трьох років ув’язнення в концтаборі. Вирок винесений 28 серпня 1932 року. Відомості про реабілітацію датовані 8 червня 1989 року.

↑ Конюшко Олексій Корнійович, українець, священник. Народився 1886 року. На момент арешту жив у селі Слобідка Смотрицька Смотрицького району. Був арештований 27 січня 1930 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР засуджений до п’яти років ув’язнення в концтаборі. Вирок винесений 18 лютого 1930 року. Відомості про реабілітацію датовані 27 квітня 1998 року.

↑ Крищук Касян Андрійович, українець, священник. Народився 1875 року. На момент арешту жив у селі Степанівка Ляховецького району. Був арештований 29 червня 1927 року. Обвинувачений за статтею 58-10 Кримінального кодексу УСРР. Особливою нарадою при колегії ОДПУ засуджений до виселення у Сибір на три роки. Вирок винесений 20 квітня 1928 року. Місце смерті невідоме. Відомості про реабілітацію датовані 6 квітня 1998 року.

↑ Кройтер Михайло Павлович, українець, священник. Народився 1887 року. На момент арешту жив у селі Черепова Чорноострівського району. Був арештований 25 червня 1929 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Особливою нарадою при колегії ОДПУ засуджений до трьох років ув’язнення в концтаборі. Вирок винесений 28 жовтня 1929 року. Відомості про реабілітацію датовані 1 квітня 1998 року.

↑ Матушевич Антоній Іполитович, поляк, ксьондз. Народився 1886 року. На момент арешту жив у місті Дунаївці. Був арештований 20 січня 1930 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Судовою трійкою при колегії ДПУ засуджений до 10 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Вирок винесений 10 травня 1930 року. Відомості про реабілітацію датовані 7 серпня 1989 року.

↑ Мацюк Іван Сидорович, українець, священник. Народився 1888 року. На момент арешту жив у селі Партинці Грицівського району. Був арештований 20 листопада 1932 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР засуджений до трьох років ув’язнення в концтаборі. Вирок винесений 5 січня 1933 року. Відомості про реабілітацію датовані 28 листопада 1997 року.

↑ Монастирський Євгеній Олександрович, українець, дяк. Народився 1872 року. На момент арешту жив у селі Кормильче Орининського району. Був арештований 5 квітня 1932 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР засуджений до виселення в Казахстан на три роки. Вирок винесений 9 квітня 1932 року. Відомості про реабілітацію датовані 19 січня 1998 року.

↑ Побережний Мефодій Ілліч, українець, священник. Народився 1899 року. На момент арешту жив у селі Матвійківці Фельштинського району. Був арештований 11 лютого 1929 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Особливою нарадою при колегії ОДПУ засуджений до виселення у Північний край на три роки. Вирок винесений 26 лютого 1932 року. Відомості про реабілітацію датовані 31 березня 1998 року.

↑ Смоляк Андрій Дмитрович, українець, дяк. Народився 1895 року. На момент арешту жив у селі Іванківці Проскурівського району. Був арештований 24 листопада 1928 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Особливою нарадою при колегії ОДПУ засуджений до виселення в Сибір на три роки. Вирок винесений 5 квітня 1929 року. Відомості про реабілітацію датовані 14 квітня 1998 року.

Люди, справи яких були закриті

↑ Гнатова Євдокія Андріївна, росіянка, домогосподарка. Народилася 1906 року. На момент арешту жила у селі Заслуч Старокостянтинівського району. Була арештована 16 листопада 1937 року. Обвинувачена за частиною 1 статті 54-10 Кримінального кодексу УРСР. Рішенням прокурора Кам’янець-Подільської області по спецсправах була звільнена з-під варти, а її справа припинена. Рішення ухвалене 27 березня 1939 року.

↑ Гордзієвський Василь Іванович, українець, священник. Народився 1890 року. На момент арешту жив у селі Міцівці Солобковецького району. Був арештований 1 лютого 1930 року. Обвинувачений за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР. Постановою прокурора Кам’янецького округу справа була припинена. Рішення винесене 10 березня 1930 року. Відомості про реабілітацію датовані 29 грудня 1997 року.

↑ Лисий Михайло Сільвестрович, українець, бухгалтер колгоспу. Народився 1899 року. На момент арешту жив у селі Маломолинці Меджибізького району. Був арештований 28 жовтня 1940 року. Обвинувачений за статтею 54-1а Кримінального кодексу УРСР. Рішенням начальника УМДБ по Кам’янець-Подільській області справа припинена. Рішення ухвалене 25 червня 1948 року. Відомості про реабілітацію датовані 12 серпня 1998 року.

↑ Музичук Тимофій Тимофійович, українець, колгоспник. Народився 1877 року. На момент арешту жив у селі Самчинці Старокостянтинівського району. Був арештований 14 травня 1944 року. Обвинувачений за статтею 54-1а Кримінального кодексу УРСР. Рішенням начальник УНКДБ Кам’янець-Подільської області був звільнений з-під варти, а його справа припинена. Рішення ухвалене 13 жовтня 1944 року. Відомості про реабілітацію датовані 22 квітня 1992 року.

↑ Фігурський Кирило Йосипович, українець, бухгалтер. Народився 14 червня 1887 року. На момент арешту жив у місті Кам’янець-Подільський. Був арештований 26 березня 1940 року. Обвинувачений за статтею 54-6 та 54-10 Кримінального кодексу УРСР. Рішенням начальника УМДБ по Кам’янець-Подільській області справа припинена. Рішення ухвалене 24 серпня 1948 року. Відомості про реабілітацію датовані 31 серпня 1998 року.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі