Будні хмельницьких копів: Ірина Надаховська знаходить загублених дітей

Анастасія БЕВЗ

Минає рік, як у Хмельницькому запрацювала патрульна поліція. До кінця грудня на vsim.ua з'являтимуться історії з роботи поліцейських. Чого навчилися, що побачили і де відзначилися - про це все дізнавалися наші журналісти.

Проміняла діловий одяг на поліцейську форму, а службу поєднала з роботою мами. Минулого разу журналісти «ВСІМ» розповідали вам про лейтенанта патрульної поліції Юрія Сердуніча, який тричі рятував життя хворих на епілепсію. В цьому матеріалі розповімо про лейтенанта, 32-річну Ірину Надаховську.

Патрульну ми застали якраз після нічної зміни. Трохи втомлена. У теплому светрі і з манікюром.

Ірина після декретної відпустки майже рік шукала роботу. Скрізь відмовляли. Мовляв, з двома маленькими дітьми працівник з вас ніякий. Коли стартував набір до поліції, її сестра подала ідею піти разом.

- Цілий рік чула фрази - у вас двоє дітей, будуть тільки лікарняні, який з вас працівник, або ж ви домогосподарка, то і сидіть вдома, - обурюється Ірина. – Коли набирали до поліції, поблажок не було.

Лейтенант каже, робота не монотонна, тим і подобається. Найважче, коли доводиться рятувати дітей.

Коли мама відвернулась на хвилинку

Ірина Надаховська ледь не рекордсменка по кількості знайдених дітей. Їй під час патрулювання доводилось шукати їх найчастіше. Траплялись ситуації, коли мати відвернулась «лише на хвилинку», а малеча опинилась сама. Чи дівчина-підліток втекла з дому і сама ж здалась в поліцію…Таких випадків патрульна може розповісти чимало. Каже, часто знаходили діток на вулиці, у парку.

- Був випадок, коли біля філармонії стояла дівчинка і плакала. ЇЇ оточили люди. Дитина була розгублена і не могла нічого сказати. Заяви про зникнення не було на той момент. Ми її посадили в патрульний автомобіль, провезли містом – можливо щось згадає. В процесі розмови дівчинка сказала, що навчається біля озера. Вже на Озерній побачили скупчення людей. Батьки шукали дитину. Як виявилось, вони щось святкували і вона сіла в маршрутку і вийшла не на тій зупинці, - пригадує патрульна.

Втекла і сама пішла здаватись

Часто доводилось шукати дітей, які йшли з дому. Через знущання чи просто сварки з батьками. Один такий випадок розповідає:

- Зникла дівчинка. Батьки сказали, що не ночувала вдома. Де може бути – невідомо. Опитали всіх знайомих, класного керівника. Розшукали по фото, яке мали на телефоні. На фото був хлопець. Вдалось з’ясувати, де він навчається, аби через нього вийти на дівчину. Коли зустрілись з ним, той повідомив, що якраз нещодавно бачив дівчину. Вона прямувала в сторону Зарічанського відділу поліції. Коли зрозуміла, що за тих два дні її пів Хмельницького шукає, сама пішла здаватись, - розповідає лейтенант поліції. - Коли її знайшли, батько стояв перед нами на колінах і дякував.

Ірина говорить, просто знайти дитину недостатньо. Після того випадку порахувала необхідним поговорити з батьками, а дівчині дали контакти центрів допомоги. Про всяк випадок. .

Патрульна зізнається, виклики на сімейні розбірки, де є діти, для неї найважчі.

- Коли приїжджаєш на сварку, потрібно вислухати обох. Буває, що до дорослих, які поводяться неадекватно, треба підійти з боку дитини. Вони також хочуть, щоб їх вислухали, зрозуміли, іноді пожаліли. Потрібно поспілкуватись з дітьми. В хлопця не завжди на це вистачає терпіння. Мені допомагає, що я мама, - говорить поліцейська.

Мама-коп привчає до режиму

Сім’я поліцейської вже звикла до шаленого ритму її роботи. Чоловік медик, з дітьми часто бавляться бабуся з дідусем. Наймолодшій Вікторії всього п’ять років, сину Кості – вісім. Мама змалку привчає їх до режиму. Все чітко по плану – сніданок, школа, садочок, уроки, секції, відпочинок. Син займається самбо і

дзюдо. Визначився, теж хоче стати поліцейським, як мама.

- В нас так – якщо потрібно йти на тренування – ти йдеш. Головне не збитись з цього режиму, не дати слабинку. От тоді встигаєш все, - переконує патрульна.

Лейтенант каже, служба - то одне, але час на сім’ю знаходить завжди.

- Я за активний відпочинок. Немає такого, що лягла і лежу. Навіть після пологів по чотири години кілька разів на день в мене були піші прогулянки. Займалась постійно вдома, ходила на фітнес, танці, - розказує Ірина. – Зараз теж залишається час на себе. Поки діти в школі, садочку, в мене тренування. З донькою обов’язково щось ліпимо, вирізаємо, сама роблю іграшки.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (2)