Хмельничанка Анастасія підписала згоду на посмертне донорство: що варто про це знати

Фото зі сторінки Анастасії у Facebook

• В Україні зростає кількість охочих стати посмертними донорами.

• Згоду на це підписала і хмельничанка Анастасія Ярова.

• Розповідаємо детальніше про процедуру та особливості.

Три роки в Україні тривав пілотний проєкт МОЗ із трансплантації. За цей час зросла кількість пожиттєвих згод на посмертне донорство. А також - згод на донорство рідних, яким констатували смерть мозку. Про це повідомляють в Міністерстві охорони здоров’я.

Загалом станом на 3 січня цього року, на трансплантацію очікує 2 914 пацієнтів, - додають в МОЗ.

Однією з тих, хто дав згоду на посмертне донорство є хмельничанка Анастасія Ярова. Про це вона нещодавно розповіла на своїй сторінці у Facebook. Журналістка vsim.ua поспілкувалася з нею й дізналася деталі. 

“Надаю згоду, аби мої здорові органи пересадили іншим людям”

Анастасія Ярова - дружина загиблого на війні хмельничанина Віталія Поліщука. Історію захисника ми розповідали вам в окремому матеріалі. Після цієї втрати жінка стала міркувати над власним життям. Що залишить після себе та як жити далі. Такі роздуми привели її до висновку - бути корисною суспільству навіть після власної смерті. 

Так Анастасія зважилася надати згоду на посмертне донорство. Це означає, що в разі її передчасної й трагічної смерті здорові органи можна буде пересадити тим, хто цього потребує.

- У разі моєї передчасної та трагічної смерті, я надаю згоду, аби мої здорові органи можна було пересадити іншим людям, які цього потребуватимуть, - написала вона у своєму дописі в соцмережах.

Аби укласти угоду, Анастасія звернулася до Хмельницького обласного серцево-судинного центру. Там хмельничанка отримала роз’яснення щодо всього та підписала документ з лікарем-трансплантологом. 

- Чому я про це замислилася? По-перше, триває війна. У мене загинув чоловік на війні. Та й загалом дуже багато трапляється нещасних випадків. До того ж я є донором крові. Вже 10 років здаю кров для тих, хто цього потребує. Я вважаю, що якщо можу бути чимось корисною у своєму суспільстві - то чому ж не робити щось? І навіть якщо я в смерті можу бути корисною - то нехай так буде, - каже Анастасія.

- У Хмельницькому є два заклади, де можна підписати угоду про посмертне донорство. Це обласна лікарня і обласний серцево-судинний центр. Я спершу зателефонувала до лікаря-трансплантолога, з яким можна укласти угоду. Вона мені надіслала заяву, з якою я попередньо ознайомилася. Згодом я її заповнила і підписала, - додає вона.

Анастасія Ярова говорить - знає чимало міфів, що пов’язані з посмертним донорством. Один із них про те, що після надання згоди на це, на людину починають влаштовувати “полювання”. Та в таке хмельничанка не вірить. Оскільки задля трансплантації органів від однієї людини іншій, має зійтися дуже багато параметрів, - каже вона. Зокрема - група крові, вік, фізіологічні показники та інше. 

- Я вирішила зробити це усвідомлено. Звісно, в нашому суспільстві є певні стереотипи, які переважають здоровий глузд. Але будь-які теми, які вас цікавлять, слід вивчати детальніше. І тоді прийде розуміння, що деякі думки - всього лиш вигадки, - пояснює Анастасія Ярова.

Що треба для подачі заяви на посмертне донорство

Про те, що кількість охочих стати посмертним донором в Україні зростає, кажуть в МОЗ. Так, у 2021-ому році було здійснено 316 органних трансплантацій. У 2022-ому - 384, а у 2023-ому - 585. 

Як подати заяву на посмертне донорство і що для цього треба зробити - розповіли в Українському центрі трансплант-координації. Отож, слід звернутися до трансплант-координатора будь-якого закладу охорони здоров’я, який має доступ до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та тканин, центрів трансплантації або спеціалізованої державної установи “Український центр трансплант-координації”. Адреси у всіх регіонах є тут.

У визначений трансплант-координатором час треба приїхати до закладу охорони здоров’я, аби власноруч написати таку заяву. При собі слід мати документ, який посвідчує особу. Підписання заяви про згоду на посмертне донорство не потребує нотаріального посвідчення чи засвідчення справжності підпису зазначеної особи нотаріусом.

Крім того, якщо людина написала заяву про згоду чи не згоду на посмертне донорство, але потім змінила своє рішення, вона має право відмовитися від такої заяви. Для цього треба звернутися до трансплант-координатора з документом, який посвідчує особу. І написати заяву про відкликання раніше наданої згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації.

Ви не можете стати посмертним донором, якщо:

Абсолютними протипоказами до посмертного донорства анатомічних матеріалів є: СНІД, носійство ВІЛ-інфекції, сифіліс вроджений або набутий, вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів. 

А також - усі форми туберкульозу, бруцельоз, сипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, ехінококоз, токсоплазмоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз.

Нагадаємо - раніше ми вам розповідали про хмельничанина, серце якого після смерті віддали львів’янину. Детальніше про це дізнавайтеся в окремому матеріалі. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.