Моя медаль - це моє життя: історія добровольця, який був за крок до загибелі
-
Хмельничанин Олександр Гуменюк у 40 років пішов воювати на Схід.
-
Він витягував побратимів майже з того світу, а потім врятували і його.
-
Познайомився там з волонтеркою та одружився.
-
Про те, як 5 днів не їли, 3 місяці не мились, контузію, дружбу та кохання читайте в матеріалі.
Хмельничанин Олександр Гуменюк - учасник російсько-української війни. Не дивлячись на те, що був кілька разів за крок до смерті, називає період в АТО найкращим часом.
Все почалось з Революції Гідності. На початку 2014 року працював на будівництві в Києві. Коли Євромайдан починався, ще думав, чи виходити на нього. Після розстрілів більше сотні протестувальників 18-20 лютого 2014 року чоловік вже без вагань долучився до акцій. Тоді він зі своєю бригадою будівельників, а це 25 осіб, більше не повернулися на роботу.
У березні формували перші батальйони. Майбутніх бійців завезли у Кривий Ріг на навчання. Олександр потрапив у 40-й добровольчий батальйон “Кривбас” 17-ї танкової бригади. Через стан здоров’я лікарі відмовляли чоловіка від служби в зоні АТО.
Друже! Ви читаєте преміум-статтю на сайті "vsim.ua". Це екслюзивна
стаття нашого журналіста, якої немає в жодному іншому виданні. Ми
витратили багато часу та зусиль для її написання.
Ми віримо в те, що
незалежна журналістика, як і всяка праця, заслуговує на справедливу
оплату. Підпишіться на один з трьох преміум-пакетів та читайте всі
найкращі статті. А пять статей щомісяця ви зможете прочитати
безкоштовно після авторизації.
Головний редактор vsim.ua
Сьогодні у Хмельницькому
Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому
