Попрощалися з хмельничанином Володимиром Васьковським, який загинув на війні
-
39-річний захисник України був активістом та підприємцем.
-
Ще до 24 лютого він записався у тероборону.
-
Загинув хмельничанин на бахмутському напрямку.
У Хмельницькому віддали останню честь загиблому військовому Володимиру Васьковському. 39-річного хмельничанина не стало минулого тижня, 20 січня. Церемонія прощання відбулася сьогодні, 25 січня, у міській ритуальній службі. На неї прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади.
У мирному житті Володимира Васьковського найбільше знали як активіста. Він займався водоймами та водними ресурсами, їхнім збереженням. Також мав риболовний магазин та захоплювався спортивною риболовлею. Крім того, брав участь у пластунському русі.
— Володя був справжнім, позитивним, енергійним, світлим. Мені випала честь бути знайомим з ним багато років, років 15-17, можливо, й більше. Познайомилися ми в патріотичному русі ще на початку 2000-х. Володя вже тоді був людиною надзвичайно позитивною. Він завжди справляв враження неймовірно енергійної людини, навіть трохи непосидючої людини, надзвичайно активної. Де б він не був, чим би не займався, він завжди навколо себе створював якийсь рух, — згадує міський голова Олександр Симчишин.
До нього Володимир Васьковський часто звертався з тим, щоб проводити зариблення водойм міста та проводити змагання з риболовлі.
Ще до 24 лютого хмельничанин пішов у територіальну оборону. Часто говорив, що потрібно готуватися та проводити вишколи. З початком російського вторгнення Володимир Васьковський служив у ТрО, а потім — в «Азові». Загинув він на бахмутському напрямку внаслідок артобстрілу. У нього залишилися дружина, пасинок та дві доньки.
Читайте також:
-
Прийняв бій на Зміїному: із полону прикордонник повернувся у Хмельницький
-
У боях з російськими окупантами загинули троє захисників з Хмельниччини
-
Четверо дітей залишились сиротами: на фронті загинули двоє військових з Хмельниччини
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Людмила Ольваника
Ольга Мельник
Юлия Захарова
Людмила Мариняк