Вручили нагороди рідним загиблих хмельничан: молодшому було 23 роки

Вручили нагороди рідним загиблих хмельничан: молодшому було 23 роки
Фото - Хмельницький обласний ТЦК та СП, пресслужба
  • Посмертно нагородили відзнаками чотирьох захисників з Хмельницького. 
  • Дізнавайтеся їхні імена та історії.

 

Сьогодні, 17 січня, рідним загиблих військових передали державні нагороди. А саме - чотирьом сім’ям. Про це повідомив перший заступник начальника Хмельницької ОВА Сергій Тюрін.

Згідно З указами Президента України Державними нагородами посмертно відзначено:

Відео дня

Кремінського Володимира Сергійовича – орденом «За мужність» ІІІ ступеня

Володимир Кремінський родом із Хмельницького. Тут же він і навчався у школі до 8 класу. Раніше журналісту vsim.ua його сестра розповідала: Володимир змалечку був цікавий до всього, а особливо до техніки. 

Того ж дня, коли почалося вторгнення, Володимир поїхав до вінницького військкомату. 25 лютого о 8-ій ранку його забрали до війська. Спершу Володимира відправили на Придністровський напрям прикривати кордон. Тоді очікували, що напад буде ще й звідти. 

Минуло кілька тижнів, і Володимир написав рапорт з проханням перевести його в бойову частину. Відтак його перевели у Миколаїв. Він служив на посаді стрільця-санітара у морській піхоті. У липні був поранений та отримав контузію,

Після лікування Володимир повернувся на службу у свою частину. Загинув 29 серпня 2022-го на херсонському напрямку. Захиснику було 28 років. Поховали його на Алеї слави у мікрорайоні Ракове. 

Філя Олександра Миколайовича – орденом «За мужність» ІІІ ступеня

«Справжній друг, справжня людина». Попрощалися з хмельницьким захисником Олександром Філем

Олександр Філь служив строкову службу. А коли почалося повномасштабне вторгнення, пішов на війну добровольцем.

Міський голова Олександр Симчишин у своїй промові на прощанні розповів, що Олександр Філь відзначав свій останній день народження, коли йому виповнилося 35 років, саме на День міста. Це було 24 вересня.

Загинув 7 листопада 2022 року. Його поховали на Алеї слави у мікрорайоні Ракове.

Кучерука Миколи Васильовича - орденом «За мужність» ІІІ ступеня;

Людина, яка любила життя. Попрощалися з Миколою Кучеруком, який загинув на війні

Захисника України не стало 15 травня 2023 року. Йому було 48 років. Віддати останню шану загиблому прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади.

Серед присутніх була колишня однокласниця військового Лариса. Вона згадувала його позитивну людину, яка любила життя. Сусідка Олена, яка також була на прощанні з загиблим, розповідала, що Микола часто допомагав їй по господарству.

— Все помагав, приходив, скільки треба було, завжди, бо він сам міг ремонтувати машини. То коли треба, хлопці звернулися, він прийшов, ніколи не відмовляв ні в чому, — казала жінка.

Ще 17 квітня Микола Кучерук приїжджав додому та відзначав з родиною Великдень, а вже за місяць його не стало. У військового залишилися дружина, троє синів, мати та дві сестри. Поховали його на Алеї слави у мікрорайоні Ракове.

Фарващука Антона Олександровича – медаллю “ЗА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНІ”

Хмельницький попрощався з воїном Антоном Фарващуком. Йому було 23

 Хмельничанин пішов добровольцем боронити країну, взявши приклад з рідного брата. Йому було 23 роки. 

Після школи юнак займався підробітками. Виконував роботи по будівництву. Згодом записався у добровольці. Побратим Євген розповідав, з Антоном вони були знайомі чотири місяці. 

Антон Фарващук загинув 31 березня 2023-го. Поховали Героя на Алеї Слави. 

Возможно, это изображение 1 человек

Возможно, это изображение 1 человек и текст

Возможно, это изображение 2 человека

Возможно, это изображение 3 человека

Возможно, это изображение 2 человека

Возможно, это изображение 4 человека

Возможно, это изображение 3 человека

Возможно, это изображение гипсофила и текст

Читайте також: Загинули троє військових з Хмельниччини. Хто ці Герої?

 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (6)
  • Василий Олинийчук

    Вічна слава та світла пам'ять Героям України які загинули за нашу Батьківщину!
  • Олександр Ковальчук

    Кому треба ці бляшки посмертно щоб ще більше завдавати болю рідним

    Алла Креминская reply Олександр Ковальчук

    Кому? Родинам. Так думати, як Ви, може тільки диванний експерт, якого війна не торкнулась...поки що.

    І до слова, більшого болю не буває.

    Viktor Kulbaba reply Олександр Ковальчук

    Час пройде, біль притупитися, в житті людини все минає. Відзнака, вдячність і пам'ять залишаться нам і поколінням! Кому не потрібно - чемодан, вокзал і на х....  в  паР...шу.
  • Валентина Коваль

    Вічна пам'ять Царство Небесне щирі співчуття рідним
  • Надія Загорська

    Хто поверне посмішку ясну
    Мамі, у якої сина вбили?

keyboard_arrow_up