Семеро військових із Хмельниччини полягли в боях з росіянами. Ким вони були?

-
Розповідаємо про кожного, хто пожертвував життям задля свободи та незалежності нашої країни.
Ще 7 Героїв полягли у боях з російськими окупантами за останній час. Троє з них були з Кам’янеччини. Ще троє — із Шепетівського районуі. Про втрати повідомили у місцевих адміністраціях.
Руслан Контський
На війні загинув Руслан Контський. Він народився 3 липня 1975 року на Кам’янеччині, у селі Довжок. Але тривалий час проживав у селі Красноставці.
Строкову військову службу проходив у 1993-1995 роках на посаді командира відділення радіолокаційної станції. Руслана мобілізували ще на початку повномасштабної війни, 1 березня 2022 року.
Вірний присязі військовослужбовець загинув 16 грудня в районі населеного пункту Берестове Донецької області. Це трапилось під час обстрілу з протитанкового ракетного комплексу військовими формуваннями рф. Про втрату повідомив голова райради Кам’янеччини Михайло Сімашкевич.
Геннадій Вакрін
Геннадій Вакрін був водієм самохідного артилерійського взводу. Він служив у військовій частині 4638.
Під час виконання бойового завдання Геннадій отримав поранення біля Бахмута Донецької області. 37-річного солдата відправили на лікування в місто Ганновер, в Німеччину.
Та медики не змогли врятувати його життя. 14 грудня військовий помер. Про втрату повідомили у міськвиконкомі Нетішина.
Григорій Горобець
Григорій Горобець був із Кам’янця-Подільського. Він воював з росіянами на Донеччині. Мав звання молодшого сержанта. Військовий загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Тепер захиснику назавжди 42 роки.
— Важко знайти слова втіхи, неможливо втамувати біль та гіркоту від втрати рідної людини. Нехай добрий, світлий спомин про Героя стане сильнішим за смерть й назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував, — повідомили звістку у Кам’янець-Подільській міській раді.
Громада прощатиметься з Героєм 20 грудня. Поминальна служба пройде в храмі св. Йосафата. Громадське прощання відбудеться біля Будинку офіцерів. Поховають захисника на Алеї Слави міського кладовища.
Віталій Захаров
Віталій Захаров родом з Шепетівки. Він 1974 року народження. На війні служив гранатометником механізованого відділення механізованого батальйону.
Він поліг, звільняючи Україну від окупантів, 16 грудня. Це сталося під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Ворог атакував захисника FPV-дроном. Внаслідок вогневого ураження Віталій отримав поранення, несумісне з життям. Про втрату повідомили у Шепетівській міській раді.
Андрій Середюк
Ще одна гірка звістка надійшла до Шепетівської громади. Андрій Середюк був 1999 року народження. Він служив у мотопіхотному взводі мотопіхотної роти.
Він поліг 14 грудня у бою за Україну. Це трапилось на Донецькому напрямку. Про втрату повідомили у Шепетівській міській раді.
Сергій Хомюк
Сергій Хомюк був із Старокостянтинова. У міській раді повідомили, що захисник поліг під час виконання бойового завдання, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок. Був старшим солдатом.
Прощання із Героєм відбудеться 20 грудня в приміщенні Гарнізонного будинку офіцерів. Полеглого воїна поховають на міському кладовищі Старокостянтинова.
Григорій Боровик
Трагічна звістка з фронту надійшла і в Дунаєвецьку громаду. 16 грудня загинув Григорій Боровик. Він поліг під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Синьківка Харківської області. Захисник отримав поранення несумісні з життям.
Григорій був головним сержантом. 54-річний чоловік віддав найдорожче, своє життя, аби Україна була вільною та незалежною. Про це повідомила мер Дунаєвець Веліна Заяць.
До війни Григорій Боровик мешкав у селі Мала Побіянка. Пройшов АТО та з перших днів повномасштабної війни добровольцем став на захист рідної країни.
Нагадаємо, вчора ми повідомляли про вісьмох загиблих захисників. Їхні історії читайте тут.
Читайте також:
-
Залужний нагородив “Золотим хрестом” двох братів військових із Хмельницького району
-
До Хмельницького “на щиті” повернувся 23-річний Іван Беринда: історія воїна
-
Полон, суд і довічне від окупантів: історія морпіха з Хмельниччини
-
«Стріляти не важко. Важко витримувати обстріли». Розповідь захисника з Ізяслава
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Денис Самков
Загинув мій дядько 95ОДШБ 13батальйон 4рота Денисюк Петро Васильович 20грудня 2023року в населеному пункті с.Синьківка Куп'янського району
Проживав в Хмельницкий області Шепетівського району
Денис Самков
Денисюк Петро Васильович 11.07.1989
Загинув 20.12.2023 село Синьківка Харківської області Куп'янського району
Денис Самков
Поблизу села Синьківка Харківської області
Татьяна Герасимова