У Хмельницькому попрощалися з двома загиблими військовими (ФОТОРЕПОРТАЖ)

У Хмельницькому попрощалися з двома загиблими військовими (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Олександр Комарніцький та Олексій Сорвілов
  • Олексія Сорвілова не стало 25 жовтня, Олександра Комарніцького — 26 жовтня.

  • Переглядайте репортаж з церемонії прощання.

У Хмельницькому віддали останню шану двом військовим, які загинули у війні за Україну. Церемонії прощання відбулися сьогодні, 29 жовтня, у міській ритуальній службі. На них прийшли рідні, близькі, друзі, колеги, побратими, представники місцевої влади.

Олексій Сорвілов народився 19 жовтня 1987 року. Загинув військовий 25 жовтня. На момент смерті йому було 35 років. Ось що про нього згадує міський голова Олександр Симчишин:

— Дуже важко говорити якісь слова про людей, яких ти знав багато років. Олексія я знав років з десять. Я пам’ятаю його з Майдану, я пам’ятаю його з наших виборчих кампаній, він завжди був разом з нами і 2015, і 2020 року. Він завжди був на всіх наших акціях, на всіх наших заходах, військових та цивільних.

Відео дня

За словами Олександра Симчишина, Олексій Сорвілов жив заради інших, ніколи нічого не просив для себе та був дуже доброю людиною. У мирному житті військовий був відомий, зокрема, тим, що мав свій клуб, де займався ретроавтомобілями.

Востаннє Олександр Симчишин спілкувався з захисником на день його народження, 19 жовтня. Тоді Олексій Сорвілов як подарунок попросив для свого підрозділу генератор, адже світла на передовій немає взагалі, і електроніку військовим доводиться заряджати від автомобілів.

— На жаль, 25 жовтня він загинув і мені не вийшло передати цей подарунок для нього і для його хлопців. Але ми обов’язково це зробимо. Я щиро хочу подякувати Олексію за те, що він був з нами, за те, що він захищав Україну, за те, що він захищав і своїх дітей, і наших, — сказав Олександр Симчишин.

Олександр Комарніцький народився 7 березня 1985 року. Загинув він 26 жовтня, коли йому було 37 років. У мирному житті військовий був дизайнером графічних робіт. Про це розповіла його колега Наталя Рудницька.

— На підприємстві пропрацював 14 років. 26 лютого він пішов добровольцем на фронт, і 26 жовтня він загинув. Ми були дуже задоволені його роботою, багато колег до нього зверталися, він завжди допомагав, багато спадку лишив після себе і ми всі його будемо пам’ятати, — розповіла жінка.

Рішення Олександра піти воювати для Наталі Рудницької стало несподіванкою. Втім, він, як висловилася його дружина, «багато не говорив, а завжди діяв». В Олександра залишилися дружина та двоє дітей.

Прощання з Олексієм Сорвіловим

Прощання з Олександром Комарніцьким

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (172)
  • Олеся Люблю цветочки

    Вічна пам'ять та шана ГЕРОЯМ😢
  • Людмила Конопко

    Вічна пам'ять Царство Небесне 🙏🙏🙏
  • Альона Бушинська

    Вічна пам'ять Героям!Щирі співчуття рідним😢😢😢
  • Надія Мадей

    Вічна і світла пам'ять  Героям.

keyboard_arrow_up