Історія британця, який воюватиме за Україну в інтернаціональному легіоні

• Тейлор привіз позашляховик з Британії, щоб передати на фронт. 
• Він вирішив залишитись, аби воювати у складі іноземного легіону за Україну. 
• Як новину сприйняли його рідні і чому вирішив захищати нас? Знайомимось з військовим.

Він - професійний військовий з Великобританії. До України 43-річний Тейлор їхав, аби передати для фронту позашляховик. Та не тільки для цього. Коли почалась повномасштабна війна, чоловік не міг стояти осторонь і планував, що буде тут. Сьогодні, 27 жовтня, він опинився у Хмельницькому і розповів, як приєднався до іноземного легіону, аби зі зброєю в руках захищати нашу з вами незалежність. Давайте знайомитись?

Авто на передову і волонтер з бойовим досвідом

Велика Британія постійно підтримує Україну в повномасштабній війні. Співпраця й партнерство не припиняються. Цього разу іноземці разом задонатили на позашляховик “JEEP” для українських захисників. До збору коштів долучилось дуже багато людей. Автівку для фронту передав волонтер з військовим досвідом - Тейлор. Щоправда, це не справжнє його ім’я, з міркувань безпеки ми не можемо показати і його обличчя. 

Вже скоро він вирушить на Харківщину, аби приєднатись до іноземного легіону і захищати нашу землю.  Він чітко знає і розуміє, для чого це робить. А поки на території волонтерської пошти Хмельницького військовий погодився розповісти трішки про себе. А ще зізнався, що це його перше інтерв’ю.

“Діти плакали - мені важко було пояснити їм своє рішення” 

Тейлор розповів, що захищати Україну - його власна ініціатива. Від журналістів він отримав багато запитань “чому?”. Та іноземець зізнався, що просто не міг інакше. Пояснює це так:

• Якщо ти йдеш по вулиці і бачиш, як б’ють і гвалтують якусь жінку, то розумієш, що в такій ситуації маєш допомогти і покарати кривдника. Навіть як звичайний перехожий, ти не можеш собі дозволити пройти повз, якщо ти людина. Це очевидні речі, ти просто не можеш інакше, - каже Тейлор. 

Як тільки почалась повномасштабна війна, одразу почав це обмірковувати. А згодом зміг і приїхати. Зізнається, найбільш болісно таке рішення сприйняли його діти. 

• Мені дуже важко було це пояснити своїм дітям, які плакали, просили і не розуміли цього рішення. Я пояснив, що інколи чоловік має робити те, що не хоче. Але мусить це робити, бо таким чином робить добро на цьому світі і рятує людство, - каже військовий і додає, що хоче захищати матерів і дітей України. 

Враження про українців

Тейлор не спілкується українською. Спочатку це навіть стало для нього невеличкою перепоною на шляху з Британії сюди. Він пригадує випадок, коли під час перетину кордону з Польщею почався сильний дощ, довелось зупинитись. Чоловік зупинився на заправці, однак йому потрібна була допомога. Дивом в тому ж місці опинились українські військові. 

• На жаль, в цьому житті я знаю більше про зброю і як з нею поводитись, аніж з цивільною машиною. Я навіть не знав, як правильно заправитись. Мені пощастило, бо на заправці були українські військові і вони мені допомогли. Ми з ними розговорились і я поділився, що приїхав допомагати і захищати. Вони були дуже вдячні. Врешті ми розпрощались з ними обіймами. В житті бувають такі моменти, які запам’ятаєш надовго. Це був один з них, - поділився Тейлор. 

Багато людей задаються питанням, як британець воюватиме серед українців, не знаючи мови. Однак він не хвилюється й переконаний, що знайде шлях для комунікації з побратимами. Відповідає на це так:

• Бог мене веде. Якщо він мені допоміг дійти до цього моменту, то і далі він мені допоможе. Я впевнений, що ми знайдемо спільну мову, - каже воїн.

Варто додати, що захисники також мають можливість комунікувати за допомогою жестів. 

“Україна не сама”

Майже увесь світ підтримує Україну. Іноземці захоплюються незламністю й силою духу нашої нації.  Британський військовий розповідає, що багато людей, з якими він спілкувався, так само підтримують українців. Мовляв, всі вони проти війни і досі не можуть зрозуміти, як таке можливо. Тейлор вважає, що Україна і її захисники зараз є рубежом для всього цивілізованого світу. Необхідний досвід сподівається здобувати безпосередньо на полі бою. 

• Не розумію, чому  в сучасному світі люди мають боротись за елементарні речі такі, як свобода. Чому діти не можуть вийти і гратись на вулиці, чому люди повинні воювати одне з одним? В цивілізованому світі не може одна країна нападати на іншу. Не може бути такого, щоб у людей не було свободи. Це несправедливо. Я приїхав боротися за свободу України. Я не вважаю себе героєм, для мене люди України - герої.

Читайте також:

• “Наш рідний хлопчик в полоні”: історія 19-річного морпіха з Хмельниччини
• “Бачили ліс, який вложений могилами”: хмельничанка Ярослава розповіла про свої поїздки на передову
• Його фото з “Азовсталі” облетіло весь світ: історія 31-річного морпіха з Хмельниччини

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.