У Хмельницькому попрощалися з військовим Андрієм Шпичком (ФОТОРЕПОРТАЖ)

-
З початком повномасштабного вторгнення хмельничанин пішов на фронт.
-
Минулого тижня він помер від серцевої недостатності.
Хмельничани віддали останню шану військовому, молодшому сержанту Андрію Шпичку. Він помер 11 листопада від серцевої недостатності. На той момент йому було 49 років. Церемонія прощання відбулася сьогодні, 16 листопада, у міській ритуальній службі. На неї прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади.
Була на прощанні й колега військового Франя Йосипівна. Вона працювала разом із ним на одному підприємстві. Чоловік був різачником — виготовляв різаки, на яких роблять підошви для взуття. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Андрій пішов на війну. Свого колегу Франя Йосипівна згадує як дуже добру людину.
Інша колега Андрія Шпичка, Оксана, відгукується про нього так:
— Він завжди все робив якісно, добре, вчасно, завжди був приємною людиною, з якою приємно працювати. Смішив нас, анекдоти розказував, молодець був, — сказала жінка у коментарі журналістам.
У своїй промові заступник міського голови Михайло Кривак приніс співчуття рідним військового:
— Він з перших днів війни, не сумніваючись у своєму виборі, вдягнув однострій, взяв до рук зброю і пішов захищати свою Вітчизну. І сьогодні його тіло ось тут, а ми щиро з вами молилися за його душу і сподіваємося, що душі його буде добре. Бо, як кажуть, всі помирають, але не всі живуть. Андрій Іванович прожив гідне життя і закінчив його як захисник. Так, його не вбила куля і не вбив ворожий осколок, але його вбила війна. Підточила його життєві сили, забрала його здоров’я. І сьогодні я приношу свої щирі співчуття батькам, рідним та близьким Андрія Івановича, — сказав чиновник.
Читайте також:
-
«Справжній друг, справжня людина». Попрощалися з хмельницьким захисником Олександром Філем
-
«Я вас прошу, відспівайте мою дитину!» Деталі конфлікту в московській церкві на Хмельниччині
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Наталия Денисюк
Галина Горобець
Тамара Михайлюк
Аня Фурман