“Відібрали у полоні”: у Дунаївцях захисник Маріуполя відновив втрачені документи

“Відібрали у полоні”: у Дунаївцях захисник Маріуполя відновив втрачені документи
Фото Сервісного центру МВС
  • Олександр — прикордонник. Він сам родом із Дунаєвеччини. 

  • Захисник пройшов пекло російського полону, в нього забрали документи. 

  • Днями один із них вдалося відновити — це посвідчення водія. 

Олександр сам родом із Дунаєвеччини Хмельницької області. З перших днів повномасштабного вторгнення, не дивлячись на свій молодий вік, він обороняв країну. Доля занесла його до Маріуполя. 

Олександр до останнього захищав місто, а потім потрапив до російського полону. Згодом його вдалося обміняти та повернути на рідну землю, однак, в полоні росіяни забрали в прикордонника документи. Тож вже в Україні їх довелося відновлювати. 

— Захисник Маріуполя. Наш герой, який гідно пройшов випробування російським полоном та повернувся з нього. Сьогодні у Дунаєвецькому сервісному центрі МВС він відновив своє посвідчення водія, яке відібрали рашисти у полоні та готовий продовжити  боротьбу з ворогом, — пишуть в сервісному центрі МВС

Відео дня

Військовий і надалі оборонятиме свою країну від ворога. 

— Олександр робить все можливе, щоб якнайшвидше покласти край цій війні. Дякуємо йому та кожному захиснику України за мужність, стійкість та витримку! З такими, як він країна переможе, — переконані правоохоронці. 

Нагадаємо, під час останнього обміну додому повернулися ще 130 захисників та захисниць України. Наймолодшому звільненому ще не виповнився 21 рік, найстаршому скоро буде 64 роки. Серед звільнених з російського полону є аж шестеро хмельничан. Про двох із них — Владислава Лепікаша та Олександра Микитюка ми розповідали в матеріалі Серед звільнених з російського полону є 6 військових із Хмельницького

Олександру Микитюку 28 років. Він зник безвісти, коли захищав Соледар. А Владислав Лепікаш і є тим самим, наймолодшим звільненим військовим. В березні, захищаючи Маріуполь, підрозділ Владислава, разом з іншими підрозділами, потрапили на комбінат «Азовсталь», а в травні він потрапив до полону, де пробув майже рік. За цей час у Владислава народився син Нікіта. Та Герой не бачив сина. Тепер же вперше побачить, вперше обніме та поцілує. 

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (1)
  • Maria Ferreira

    Histórias verdadeiras no século XXI,um povo Ucrâniano que vivia em PAZ, com seus poucos pertences,mas eram seus, Rússia não terá o que pensa pode fazer tudo,mas a Força do Povo Ucrâniano são todos Unidos, sempre estiveram muitos cá em Portugal 🇵🇹e vinha um jovem Ucrâniano,trazia uma moleta,e não conseguia andar muito,um dia batem á porta deparo com um rosto parecia Jesus vivo,sempre lhe dava algo,ia ter um filho,saia sempre com um sorriso 😸😘, gostaria de o encontrar, agora os acolhia com muito carinho,chegaram cá doutores engenheiros e ficavam nas casas onde trabalhavam alguns ficaram, cá, estão bem connosco.muit carinho beijinhos saúde paz 🇺🇦 lutem pelo que é vosso

keyboard_arrow_up