«Воду з річки пили, там де трупів багато»: історія бійця з Хмельниччини

«Воду з річки пили, там де трупів багато»: історія бійця з Хмельниччини
Фото зі сторінки «Суспільне Хмельницький».
  • Він воював за Маріуполь, отримав поранення, був на «Азовсталі» та не зламався у російському полоні.

31-річний морський піхотинець Василь Візантій родом зі Ставища на Хмельниччині. Воїн пройшов пекло Маріуполя, а тоді - російського полону й концтаборів.

Його звільнили 29 червня. Лікарі провели вже кілька операцій.

Нині сім’я шукає медзаклади і тих, хто б допоміг покращити стан здоров’я бійця.

Відео дня

Маріуполь рашисти рівняли зі землею

31-річний військовослужбовець Василь Візантій служить з 2016-го. Учасник АТО/ООС.

На початку повномасштабного вторгнення був у Маріуполі, де й отримав поранення 18 березня.

«Ногу відірвало, - оповідає «Суспільному Хмельницький».  - Ще три штуки в мені є осколків, треба витягнути їх».

Про життя та службу в «місті-мученикові» згадує:

«Паршиво жили. Що їли… раз в добу їли трішки каші, черпак, а то і пів. Воду з річки пили, там де трупів багато було. Кип’ятили й пили. А що було робити? Щоб не померти. Якось так і жили. Що там могло бути, як місто рівняли із землею. Нічого. Там багато «м’яса» було. Жителів мало бачили, бо їх просто не було. Здавали позиції, вистачало цих зрадників».

Про те, що син у полоні, каже Ольга Варфаломеєва, дізналася із російського телебачення.

У полоні, Василь пробув з 18 травня по 29 червня.

Морили голодом

«Азовсталь — це не забудеться, - зізнається військовий. - Одного дня прийшов наказ, ми поламали зброю і здалися в полон. Кілометр пішки йшли. Перевіряли нас там всюди. Потім ми сіли по автобусах й поїхали на Оленівку. Ставились до нас там, як до собак. Нормального ставлення не було, щоправда, мене ні разу не вдарили. Але дуже голодом морили. Воду возили з якогось болота, що її пити не можливо було. Люди втрачали свідомість».

За час війни Василь дуже сильно змінився. Схуд на 30 кілограмів. Про полон рідним нічого не розповідає. Усе більше мочить.

Наразі сім’я шукає медичні заклади й тих, хто б допоміг покращити стан здоров’я бійця.

«У нього та нога, що залишилась, була прострілена, в ній осколки були, він ще сам собі їх витягав з-під коліна внизу, - каже мати. - Ключиця в заді в осколках. У печінці осколок, в підшлунковій, в стегні. Бетон позаростав між пальцями… Голова вся в шрамах, п'ять контузій. Глухуватий став, голосно говорить, сліпота. Запалення очей, звідки воно взялося, весь час очі червоні».

Допоки ж мати клопочеться його здоров’ям, сам Василь з нетерпінням чекає на перемогу. Каже, що тоді обов’язково зберуться з побратимами й запустять салюти.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (14)
  • Люба Рузич

    У селі Микулинці Тернопільської області бійці проходять реабілітацію безкоштовно.
  • Оксана Федорова

    Господи спаси і сохрани нашого захисника,дай йому міцного здоров'я.
  • Тетяна Гуменюк

    Господи, допоможи Герою.
    Дякую за все...
  • Светлана Петрова

    Спаси Господи, Матінко Божа, всі св'яті, Ангели і Архангели

keyboard_arrow_up