«Володя з дитинства нічого не боявся» - мати загиблого підполковника Українця з Шепетівки

Фото зі сторінки Шепетівського НВК №3

• До 40 років він встиг підкорити всі стихії.
• Був правдолюбцем й завжди та всюди розмовляв  тільки українською.

На Різдво, 7 січня,  минає 40 днів, як обірвалося життя під­полков­ника із Ше­пе­тів­ки Во­ло­ди­мира Ук­ра­їнця.  Він за­ги­нув 29 лис­то­па­да в За­по­різь­кій об­ласті внас­лі­док мі­но­мет­но­го обс­трі­лу.  Отримав поранення несумісні з життям. Героєві назавжди буде 40 років.

«Во­ло­дя з ди­тинс­тва ні­чо­го не бо­яв­ся: ні ви­со­ти, ні во­ди, ні лі­ка­рів, - ділиться спогадами із «День за днем» мати загиблого Любов Олександрівна. -  Міг тер­пі­ти уся­кий біль. Ма­лим лю­бив го­ту­ва­ти, до­по­ма­гав ме­ні. На­віть бу­ду­чи вже до­рос­лим, ні­чо­го не роз­по­ві­дав та­ко­го, що мог­ло б ме­не зас­му­ти­ти. Зав­жди ка­зав: «Ма­мо, все доб­ре»».

Піс­ля шко­ли Володимир роз­по­чав свою кар’єру в ДСНС. По за­вер­шенні Кам’янець­-По­діль­сько­го ви­що­го нав­чаль­но­го зак­ла­ду пра­цю­вав у «Служ­бі по­ря­тун­ку».  Згодом жит­тя за­ки­ну­ло його у За­по­ріж­жя. Там об­лашту­вав­ся, од­ру­жив­ся.

«По­ко­рив усі сти­хії: і во­гонь, бо пра­цю­вав у ДСНС, і во­ду, бо був під­водни­ком, і по­віт­ря, бо стри­бав із па­ра­шу­том, - каже пані Любов. - А ще зай­мав­ся аль­пі­ніз­мом, мор­жу­ван­ням, бі­гав на ма­ра­фонсь­кі дис­танції. Од­ним сло­вом, був екс­трема­лом».

Во­ло­ди­мир ні­би пос­пі­шав жи­ти. Лю­бив по­до­ро­жу­ва­ти, хо­тів усе по­ба­чи­ти.

«Його ко­ле­ги ме­ні ска­за­ли, що стіль­ки, скіль­ки він встиг, вис­та­чи­ло б на три жит­тя. А ще мій син усю­ди був пер­шим», — за­ува­жує ма­тір Героя.

Навчався сам й навчав інших. Здобував нові знання й досвід за кордоном. Був правдолюбцем.  

«Для нього бу­ло вкрай важ­ли­во до­ко­па­ти­ся до іс­ти­ни, - акцентує Любов Олександрівна. -  Не зва­жав на зван­ня і ран­ги, від­сто­ював свою дум­ку. І, зна­єте, вреш­ті-решт, із ним по­год­жу­ва­ли­ся, виз­на­ва­ли його пра­во­ту».

Володимир Українець завжди й усюди говорив українською й від інших вимагав цього. Матір переконана: це в нього – від дідуся. Той був репресованим.  

Піс­ля 24 лю­то­го Во­ло­ди­мир виконував свій обов’язок у скла­ді так­тичної гру­пи вог­не­вої під­трим­ки.

«Я зав­жди його про­си­ла, щоб да­вав про се­бе зна­ти, - зауважує пані Любов. -  Він ме­ні пи­сав кіль­ка ра­зів на день. От­ри­му­ва­ла від нього дов­го­очі­ку­ва­не «все доб­ре» і ста­ва­ло спо­кій­ні­ше».

Ос­таннє по­ві­дом­лення від си­на Лю­бов Олек­сан­дрів­на от­ри­ма­ла зран­ку 29 листопада, не­за­дов­го до його за­ги­бе­лі. Він поп­ро­сив ма­тір не хви­лю­ва­ти­ся, бо мо­же не ви­хо­ди­ти на зв’язок. А згодом прийшла страшна звістка: Володимира більше немає.

Він загинув під час про­ве­ден­ня опе­ра­тив­но-бойово­го за­хо­ду в районі Бі­ло­гір’я По­ло­гівсь­ко­го району За­по­різь­кої об­ласті, метою якого було ви­яв­лення осо­бо­во­го скла­ду, тех­ні­ки та по­зи­цій про­тив­ни­ка. Підполковник ефек­тивно ко­ри­гу­вав ар­ти­ле­рію ЗСУ по си­лам та за­со­бам во­ро­га, по­дав­ля­ючи вог­не­ві точ­ки та зав­да­ючи цим втрат його жи­вій си­лі.

Під час ма­со­ва­но­го аві­ацій­но­го, ар­ти­ле­рій­сько­го обс­трі­лу та не­од­но­ра­зо­во­го пря­мо­го влу­чан­ня в зак­ри­ту по­зи­цію, з якої здій­сню­ва­ло­ся ко­ри­гу­ван­ня Во­ло­ди­мир Ук­ра­їнець от­ри­мав по­ра­нен­ня не­су­міс­ні з жит­тям, ви­ко­нав­ши бойове зав­дання, за­хи­ща­ючи су­ве­ре­ні­тет та не­за­леж­ність сво­єї Бать­ків­щи­ни.

«Його ко­ле­га роз­по­вів ме­ні, що сво­го ча­су Во­ло­дя його вря­ту­вав від смер­ті, - зауважує Любов Олександрівна. - А ко­ли та­ке ста­ло­ся з мо­їм си­ном, він не зміг його ре­ані­му­ва­ти. Ска­зав, що так і не зміг зми­ти зі сво­єї кур­тки усю кров по­ра­не­но­го Во­ло­ді, тро­хи за­ли­шив його со­бі».

Читайте також:

• Розміновуючи Харківщину, загинув підполковник з Кам’янець-Подільського
• Без батька залишилися двоє дітей. У Хмельницькому попрощалися з Андрієм Осадчуком
• Вірили, що живий. Хмельничани попрощались з 22-річним Іллею Ковтуном, який був безвісти зниклим

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.