“Йому назавжди 20 і він назавжди в строю”. Хмельничани попрощались з Михайлом Юрковим

• Хлопець залишив навчання  і пішов боронити Україну.
• Побратими називали його “очима” батальйону. 
• Сьогодні, 10 березня, Хмельницький прощався з Героєм.

Позитивний хлопець, душа компанії і відважний воїн. Так відгукуються про Михайла Юркова його однокласники, друзі і бойові побратими. Дівчата і хлопці не стримують сліз, а біля труни - згорьована родина. Сьогодні, 10 березня, Хмельницький прощався з юним захисником. Йому було 20 років. 

Михайло виріс у Хмельницькому. Навчався в НВК №10, яку закінчив у 2020 році. Попрощатись з ним прийшли багато однокласників. 

• Міша був дуже гарною людиною, був душею компанії. Всі наші спільні подорожі, жарти - це залишиться з нами назавжди. Він дуже любив жартувати. Жодного уроку в нас не проходило без його жартів. Він робив наші дні кращими. Я зустріла його влітку на вулиці і тоді не знала, що це був останній раз, коли ми з ним вітались, - каже однокласниця Тетяна. 

Про Михайла говорять як про істинного патріота. Такою була і вся його родина. Хлопець пішов навчатись на архітектора. Та вже на першому курсі підписав контракт. Повномасштабне вторгнення юнак зустрів зі зброєю в руках. 

Побратими розповідають, що Михайло був першим і єдиним наймолодшим контрактником у батальйоні. 

• Він закинув навчання і підписав контракт ще до повномасштабного вторгнення. Це був його вибір. Але навчатися він не перестав. Він дуже вправно навчався з усіма видами озброєння, був оператором безпілотних літальних апаратів, дуже вправно допомагав всьому батальйону. Був очима. Він дуже багато часу втрачав на вивчення різних дронів, програм. Постійно хотів літати, видивлятись ворога, для того, щоб інші підрозділи могли нищити окупантів. В нього це дуже добре вдавалось. Це дуже велика втрата для підрозділу, для родини, для держави, - розповідає бойовий побратим про солдата Михайла Юркова. 

Як додав міський голова Олександр Симчишин, він був знайомим з дідусем і батьком захисника. Всю його родину вважає однією з найбільш патріотичних, з якими доводилось зустрічатись. 

• Про Михайла точно треба розказувати маленьким діткам в 53 садочку, куди він ходив. Ще 15-16 років він так само бігав в тих групах. Дітки мають знати, що там виховувався справжній герой. Також потрібно розказувати в школі, в якій він навчався...Ми повинні обов’язково помститись за смерть наших героїв, за смерть Михайла. Він своє зробив - гідно і достойно. Тепер наша справа. Жити і працювати заради того, аби Україна була. Щоб наші діти, прокидаючись вранці, бачили українське небо. На жаль, Михайло задля цього віддав своє життя. 

Герой загинув у районі Бахмута. Це трапилось 6 березня. Поховали хмельничанина на Алеї Слави. 

Читайте також:

• Захисники неба: історія Ігоря Соломеннікова і Віктора Волинця, які загинули під Бахмутом
• “Пишаюсь тим, що я мати Героя”. Історія 19-річного Євгена Матвійчука, який загинув біля Бахмута
• Не дочекались бабуся, наречена і мама. У Бахмуті загинув 24-річний Андрій Бугайчук

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.