Зупинив наступ противника. Рідні загиблого Максима Марищака просять для нього звання Героя України

-
Максим Марищак загинув минулого року. Рідні шукали його більше, ніж півроку, поки не отримали підтвердження.
-
Він був зі своєю бригадою в найгарячіших точках та стримував наступ противника, аби ворог не захопив важливий стратегічний шлях.
-
Під час одного з боїв авто. в якому знаходився боєць, потрапило під обстріл.
Максим Марищак був родом із села Миньківці, Кам'янець-Подільського району. Після 9-го класу він вирішив пов’язати своє життя із військовою службою та вступив спершу до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом до Львівської національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.
А отримавши звання офіцера, продовжив військову службу у 95-й десантно-штурмовій бригаді. Максим був заступником інженерно-саперної роти, інструктором з повітрянодесантної підготовки, мав звання старшого лейтенанта.
Відрядження на Схід
Хлопець потрапив на Схід ще за кілька місяців до повномасштабного вторгнення. Він служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Із загостренням подій батьки зрозуміли, що син там вже залишатиметься.
З початком повномасштабної війни підрозділ хлопця брав активну участь в захисті країни. Максим та його підрозділ облаштували мінно-вибухові загородження, неодноразово під прямим обстрілом окупанта, аби стримати наступ важкої техніки противника. Внаслідок цього не раз зупиняли спроби ворога прорвати лінію оборони, пишуть його рідні.
— 95-та бригада — це завжди перші, це “хто, як не ми”. Вони були завжди і цього разу в найгарячіших точках нашої країни, — розповідала мати Максима Валентина.
Завдяки мінно-вибуховим загородженням, які встановлювались під керівництвом Максима, було зупинено наступ противника, який мав намір захопити надважливий напрямок — трасу Ізюм-Слов'янськ та дійти до населеного пункту Кам'янка.

Обірвався зв'язок
Перші тижні війни захисник підтримував зв’язок з рідними, а згодом перестав телефонувати. Востаннє 23-річний юнак виходив на зв’язок 15 березня. Після кількох днів очікування батьки розпочали пошуки сина. Близько місяця не було жодної інформації.
— Потім нам прийшло сповіщення офіційно, що 16 числа під час виконання бойового завдання Максим з побратимом їхали “КАМАЗом” і попали під обстріл, — каже батько.
Але подальшої долі Максима тоді ніхто ще не знав. Батьки висували версії, що військовий міг потрапити в полон або втратити пам’ять. Згодом з’ясувалось, що він воював на Ізюмському напрямку, в селі Кам’янка, яке окупували російські військові. Там проходила лінія зіткнення, точилися жорстокі бої, а бригада Максима тримала оборону.
Рідні шукали бодай якусь інформацію про хлопця з березня і до жовтня. Та 19 жовтня мати Максима повідомила, що захисника знайшли. Він навіки став Героєм у віці 23 років.
— Доставляючи необхідні надважливі БК у трасою яка була під цілодобовими обстрілами ворожої авіації та танків, на під'їзді у населений пункт, відбулося пряме влучення у автомобіль. Старший лейтенант Марищак Максим Володимирович загинув на місці, — пише Валентин Марищак.
Петиція
Посмертно Максим був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III-ступеня. На початку серпня рідні Максима створили петицію. Вони просять надати військовослужбовцю почесне звання Героя України.
— Прошу розглянути петицію про "Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)" з врученням ордену "Золота зірка " для офіцера в/ч А0281, старшого лейтенанта Марищака Максима Володимировича. Під його вмілим керівництвом підлеглий особовий склад якісно та професійно виконував визначені завдання з інженерного забезпечення в ході виконання бригадою заходів щодо оборони, відсічі і стримування збройної агресії ворога. Він був взірцем виконання службових обов’язків, сумлінного та бездоганного служіння Українському народу, — йдеться у тексті звернення.
Станом на 11.00 4 вересня петиція набрала 11 982 голоси з 25 000 необхідних. До кінця збору підписів залишилось 66 днів. Підтримати звернення можна за посиланням.
Читайте також:
-
Звання Героя України: які пільги передбачає нагорода та за що її дають
-
У Старокостянтинові поховали пілота, який загинув в авіакатастрофі "Мі-8" на Донеччині
-
Хмельничани й петиції. Чого просять у влади та чи приносить це результат
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
-
Елена РудаковаПідтримую!
-
Валера ПавельчукВічна пам'ять Герою Земля пухом Співчуття рідним та близьким
-
ХУСТ ЛЕНОВНе скромно
-
Євгенія ЛуковаПідтримую.