Оксана Радушинська: у творчості найбільше боюся злукавити

- Коли Ви почали писати вірші?
В дитинстві, коли ще не ходила до школи. Я слухала вінілові платівки, а почуті пісні переробляла на свій лад. Перші складені віршики я не записувала, а розповідала батькам і однокласникам. Згодом вони забувалися, але деякі досі збереглися.

- Де Ви навчалися?
Після школи переді мною стояло питання вибору професії. Оскільки мій тато близько двадцяти років працював журналістом у районній газеті, тому я вирішила піти його кроками. Спершу закінчила Київський укртелерадіоінститут за спеціальністю «Журналістика». Продовжила навчання в інституті «Україна». Весь цей час не припиняла писати вірші і прозу, брала участь в конкурсах.

- Пам'ятаєте свою першу серйозну перемогу?
Звісно. У 2001 році я взяла участь в обласній молодіжній мистецькій акції «Подільський Оскар». Дуже хотілося перемоги, але стала лише номінантом. Проте цей факт додав мені ще більше впертості і цілеспрямованості. Наступного року я знову ж взяла участь у цьому конкурсі, але, як і попереднього разу, перемоги не здобула. Проте і це не зламало моєї віри. Через три роки я таки виборола довгоочікуванний Оскар. До цього в мене уже були грамоти, дипломи, але ця перемога стала для мене дуже важливою.

- Що Вас надихає?
Це питання найважче. Я не можу відповісти. Просто надходить хвилина, коли я відчуваю всередині себе щось незвичайне. Це може статися в будь-який час. У такі моменти я починаю писати, вкладаю усі духовні старання, щоб обрамити словами і розкодувати той порив. Буває спокуса полегшити це завдання, написати простіше. Але тоді відчувається фальш. У написанні віршів найбільше боюся злукавити.

- На яку тему Ви пишете твори?
Наразі я працюю над філософськими віршами, намагаюся переосмислити ті речі, що відомі нам уже давно. Звісно, був період інтимної лірики, віршів про кохання. Зараз вони перетворилися в романтичні пісні і романси.

- Ви присвячуєте комусь свої вірші?
Надзвичайно рідко. Лише батькам. Це не значить, що мені важко написати, просто у них не буде тієї щирості.

- Які задуми реалізуєте зараз?
Наразі у мене дуже цікавий період. Я пишу пісні для дітей. Минулого року стала володаркою гранту Президента України для обдарованої молоді для реалізації проекту «Компакт-диск для дошкільнят «Намисто українських свят». Я вважаю, що це хороший проект. Адже діти зможуть співати про те, що вони чудово розуміють. А також у найближчих планах хочемо видати збірку дитячих віршів.

- Де Ви працюєте?
Працюю редактором-ведучою радіопрограм Старокостянтинівської районної телерадіокомпанії, редактором культурологічних програм на каналі «Поділля Центр». Також щотижня веду телепередачу «Від усієї душі» та «Родовід» на хмельницькому обласному радіо.

- У Вас чимало талановитих друзів...
Так виходить само собою. Я спілкуюся з багатьма художниками, композиторами, письменниками. Моя літературна приятелька Оксана Лущевська мешкає в Америці. Ми спілкуємося з нею через інтернет.

- Ви любите тварин?
Дуже. Вдома ми тримаємо собак і котів. Всі живуть дружно. Ми не уявляємо господарство без них.

- Ваша мрія?
Хочу видавати книги. Своєю творчістю мрію приносити людям радість і щастя.