Коли йду на замовлення, то завжди беру із собою «охорону». Нехай це може здатися смішним, але буває, що інколи без підмоги вибратись з вечірки просто нереально. Веселі дівчата, збуджені, ще й під градусом... Від таких просто не підеш...
Олександру двадцять п'ять. Чотири роки він заробляє стриптизом, два з них виїжджає на приватні вечірки.
- В принципі, непогані гроші, і я б не сказав, що складні. Але після того як почав працювати у стриптизі, ставлення до жінок дуже змінилося. Я не ставлюсь до них гірше, просто почав сприймати більш буденно. Перестав ідеалізувати. Всі ми люди, - каже посміхаючись хлопець.
- Виступ триває 5-6 хвилин. Якщо через 15 хвилин — десь стільки часу мені потрібно, щоб підготуватись та станцювати, — я не вийду, починай мені наярювати на мобільний. Якщо ніяк не відреагую, піднімайся та дзвони в двері квартири. Легенда — мені терміново потрібно їхати на наступне замовлення, - інструктує мене стриптизер.
Олександр заходить до підїзду, його замовили на дівичвечір. Як каже танцюрист, літо та початок осені — то найгарячіша пора, багато весіль, а отже і дівочих вечірок вистачає. Двері за ним зачиняються. Сідаю на лавку біля під'їзду та засікаю час, повторюючи про себе: «Хоч би довелось рятувати, хоч би довелось рятувати...» І мої надії справдились.Через п'ятнадцять хвилин Олександр не вийшов. Зачекавши для певності ще хвилину, дзвоню. Довгі гудки... і так ще чотири рази. Підіймаюся на п'ятий поверх та дзвоню у потрібні двері. Чекати доводиться довго. Врешті-решт двері відчинає усміхнена та рум'яна дівчина. З квартири чути гучний дівочий сміх.
- Доброго дня, - кажу я, - а Олександра можа побачити?
- Якого Олександра? А-а-а-а... Олександра. Гм... Він зайнятий. А ви хто?
- Я його менеджер, - кажу серйозним тоном, відповідно до заготовленої заздалегідь легенди. Очі дівчини починають здивовано збільшуватись.
- Мее-нее-джеер?
- Так, - відповідаю, ввічливо посміхаючись у відповідь. - Покличте, будь ласка, Олександра. У нього на сьогодні ще є замовлення, і він запізнюється.
Проте дівчина, замість того щоб покликати стриптизера, запрошує мене до кімнати і вибачаючись пояснює:
- У нас вечірка. Подруга у неділю заміж виходить... То ми це..., подарунок їй зробили. А Саша молодець. Ви проходьте-проходьте, - гостинно припрошує дівчина. - Може, шампанського, бутерброд?
Ввічливо відмовляюсь і ще раз нагадую, що саме мене привело до цієї квартири. У відповідь дівчина проводить мене до кімнати. Там Олександр, тримаючи у руках келих з шампанським, ухилявся від обіймів двох дівчат, а третя в цей час, закінчивши порпатися у сумочці, намагалася засунути за пояс штанів хлопця двадцять гривень.
- Доброго дня, - привіталась я, зайшовши до кімнати. - Саш, ти запізнюєшся. У тебе ще замовлення.
Мій прихід дещо зменшив запал дівчат. Проте за кілька секунд вони вже почали вмовляти і мене. Готові були доплатити, аби хлопець затримався та станцював ще.
- У мене весілля в неділю, а це ж останній... останній шанс відірватися, ну розумієте, - вмовляла вже дещо підігріта шампанським миловидна дівчина. - Давайте він зараз станцює зі мною і тоді піде. А я доплачу.
Олександр тим часом вже швидко зібрав речі та чекав на мене у дверях, врешті- решт пояснивши дівчатам, що замовник не повинен чекати. Їм би теж не сподобалось, якби стриптизер прийшов невчасно. Я теж йду до виходу. На прощання дівчата гучно розцілували Олександра в обидві щоки та з вигуками «Заходь ще!", «Ти — душка!" провели до дверей.
- Загалом сьогодні все пройшло добре, я слухавку навмисне не брав, щоб ти на власні очі все побачила, - поділився враженнями Олександр, коли за нами зачинилися двері. - Проте буває всяке, особливо коли вечірки влаштовують більш дорослі дами. У жінок «бальзаківського» віку бувають зовсім інші пропозиції. Вони вже хочуть не танцювати, а ... Тоді буває важко. Ображати клієнтів не можна, а відмова для жінки — то майже завжди образа. Тут потрібно бути трішки психологом. Проте, як запевняє танцюрист, інтимні стосунки з замовниками — то табу.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.