Проскурівське підпілля – рівня краснодонській «Молодій гвардії»

65 років тому постало проскурівське антифашистське підпілля. З цієї нагоди у міській раді відбулася зустріч не багатьох хмельничан, причетних до руху опору окупаційній владі фашистського режиму під час Великої Вітчизняної війни. За словами голови обласної ради ветеранів генерал-майора Івана Бондаря, на Хмельниччині зараз мешкає близько трьохсот учасників партизанського руху та підпілля. Як правило, це літні люди, яким під час війни було менше тридцяти. Проте плин часу більш безжальний, ніж ревнителі окупаційних порядків, котрим підпільники кинули виклик, і на святі партизанської слави, яке цього річ відзначається в Ізяславському районі, за станом здоров’я може зібратися лише 170 колишніх месників. 8 липня 1941 року розпочалася окупація Проскурова, а вже у вересні набрало чітких обрисів підпілля у нашому місті. Невидиме для окупантів, не зовсім осяжне для самих підпільників, воно створене не «керівною і спрямовуючою» партією більшовиків, а випускниками шкіл. «Що, Маріє, створимо свій інститут?» - натякав Марії Ченаш на необхідність опору завойовникам ініціатор підпільного руху в нашому місті Петро Семенюк, її однокласник. Ім.’я їх однокласниці Марії Трембовецької живе у назві вулиці в Хмельницькому. Підпільниця-друкарка замордована у в’язниці. Замість омріяних вузів, щойно отримавши атестати зрілості, ще зовсім юні подоляни кинули виклик нацистам, під якими схилялося пів-Європи. Такий «інститут» утворився під керівництвом Миколи Храновського. До нього, крім Петра Семенюка, увійшли також Павло Вітанов, Йосип Селіванов і Федір Назаров. До визволення дожили тільки двоє з них. Але і після війни їм доводилося боротися. Справа в тому, що чималий внесок у знесилення ворога, зроблений стихійно створеним антифашистським підпіллям у Проскурові, намагалися присвоїти функціонери підпільного обкому комуністичної партії, які пересиджували окупацію у запічку. А внесок підпільників, що стали до боротьби без вказівки згори, був не меншим, ніж у «Молодої гвардії» в Краснодоні. За визначенням істориків та інших дослідників подій другої світової війни, принаймні четверо із членів окружного комітету проскурівського підпілля був вартий звання Героя Радянського Союзу. Але коли після розмови з високопоставленим партійним чиновником із Москви, яка випадково сталася у Федора Назарова, активістів підпілля таки нагородили орденами і підпілля визнали, то з його пропагандою якось не сталося. Імениті письменники на зразок автора «Молодої гвардії» Олександра Фадєєва втрачали натхнення, дізнавшись про ставлення до цього у високих партійних кабінетах.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.