Скільки захисників з Хмельниччини повернулися з полону

• Днями відбувся масштабний обмін «1 000 на 1 000». 

• Під час нього звільнили 27 подолян. 

• Розповідаємо історії звільнених захисників та хто ще чекає рідних додому.

Всього з початку повномасштабного вторгнення, Україна та росія провели 65 охбмінів полоненими. Цьогоріч, станом на 28 травня, їх було вже шість. 

За підрахунками vsim.ua (примітка – цифра може відрізнятися від реальної через брак інформації у відкритому доступі) додому повернулися щонайменше 112 воїнів з Хмельницької області. 

Найбільше військовослужбовців повернули на Батьківщину минулого тижня, під час великого обміну «1 000 на 1 000». За три дні 27 уродженців Хмельниччини стали на рідну землю. Це: 

• 14 захисників Хмельницького району; 
• 8 захисників із Кам’янець-Подільського району; 
• 5 захисників із Шепетівського району. 

Під час обміну у ніч з 21 на 22 вересня 2022 року з російського полону визволили 215 українців, 9 з яких – жителі Хмельниччини. Натомість москві передали Віктора Медведчука, звинуваченого у колабораціонізмі. Зазвичай, відповідно до проаналізованої інформації, в середньому під час кожного обміну повертаються 3-4 подолянина. 

Кого визволили 

У квітні 2023-го в рамках чергового обміну додому повернувся нетішинець Орест Грицюк. Він військовий і парамедик. У мирному житті був патрульним. У перші дні повномасштабної війни пішов захищати країну й воював на «нулі» на Донецькому напрямку. А потім – полон, у якому він пробув майже рік. Вдома на нього чекали дружина та син.

– Ми дізнались, що Орест потрапив у полон. Так сталось, що задовго до того, він про всяк випадок записав номер телефона мій і свого тата на ремені. Одного дня пролунав дзвінок і чоловік повідомив, що він у полоні. Я майже нічого не пам’ятаю про ту розмову, вона тривала може 3 секунди. Сказав: «я живий, в полоні» і зв’язок обірвався, – розповідала його дружина Руслана. 

У червні 2024-го, через 2 роки тиші, почула голос свого сина і Валентина. Її сина, Руслана Бігняка, обміняли. Чоловік служив у Військово-морських силах України. Був старшим матросом на катері «Кременчук» у Маріуполі. Обороняв «Азовсталь», а потім, за вказівкою Президента, разом з іншими захисниками покинув завод і потрапив у полон. Руслан Бігняк пройшов Оленівку, був у в’язниці в і в Таганрозі, і в Каменськ-Шахтинську, і в Камишині. 

– Я всю ніч не спала. Мені сказали, що він пізніше передзвонить. Потім побачила його по телевізору. Він четвертий виходив з автобуса. І аж у два часа ночі він мені подзвонив. Таким протяжним голосом, ніби в нього немає сил говорити. І він так тихесенько привітався і на цих моїх емоціях каже: «Мам, все добре». І в шість ранку він знову дзвонить, а в мене телефон в руках. Каже: «Мам, ти що не спала?» Я чекала твого дзвінка. Тоді він пару слів сказав, а вже о 9 ранку я змогла з ним нормально поговорити – пів години, а може й більше, – розповіла тоді журналістці vsim.ua матір захисника.

17 жовтня 2022-го відбувся суто жіночий обмін полоненими між Україною та росією. Тоді на Батьківщину повернулися 108 жінок. Серед них була і Тетяна Васильченко «Борисівна» із Хмельницького – парамедикиня добровольчої організації «Госпітальєри». Спільно з бійцями полку «Азов» Тетяна Васильченко вийшла з території заводу «Азовсталь» 17 травня й опинилась в полоні, в тимчасово окупованій Оленівці. 

– О 18.48 був довгоочікуваний дзвінок. Мені зателефонували і сказали, що маму обміняли. Зараз з нетерпінням чекаю дзвінка від неї, щоб почути її голос. Я побачила її на фото серед інших звільнених жінок. Емоцій – шквал. Дякую Господу за свою рідну, сміливу та мужню Маму! А також усім, хто підтримував весь цей час та чекав повернення разом з нами, – розповіла після обміну «Суспільному» донька Катерина Бас. 

19 квітня 2025 року на рідну землю ступили 277 захисників України. Серед них 5 подолян, зокрема й морський піхотинець Дмитро Джус зі Старокостянтинова, який, обороняв Маріуполь. Йому тоді було лише 18, а у свої 19 – потрапив у полон, в якому пробув 3 роки. Його матір Людмила Гуменюк розповідала vsim.ua: не сподівалася, що саме того дня син повернеться додому. 

– Якщо в попередні обміни було це відчуття, то в цей день ні. Взагалі нічого – не снилось і не тьохнуло. Потім побачила його у списку на обмін, який викинули росіяни. Емоцій не передати…Я кричала на всю хату, мене заспокоювали. Потім побачила вже наші списки і його фото в автобусі.

– «Мій ріднесенький синочок. Ми чекали тебе так. Завжди за тебе молилися...», – говорила того дня Дмитру мама, а поруч плакав його старший брат.

Два з половиною роки у лапах окупантів пробув Віталій Тімощук. Чоловік родом із села Солобківці, що в Хмельницькому районі. Стати військовим він вирішив ще у підлітковому віці. Спочатку хлопець навчався у військовому ліцеї в Кам’янці-Подільському. А потім – у Львівській академії сухопутних військ. Коли почалась повномасштабна війна, Віталію було 20 років. Його разом з однокурсниками відправили на фронт. Захисник повернувся в Україну 6 травня 2025-го. 

– Я таки виборола і вимолила його. Нарешті мій син вдома. Мені почали чужі люди писати, запитувати: «Твого Віталіка обміняли?». Подивилась списки – дійсно є. Розплакалась, руки почали труситись, мандраж. Бо я не вірила. А може за тиждень до цього він мені снився три рази підряд, що він прийшов додому, – розповіла vsim.ua мама воїна Анжела Тімощук. 

Як ми уже згадували вище, під час великого обміну «1 000 на 1 000», який відбувся 23-25 травня, додому повернулися 27 захисників з Хмельниччини. Серед них і Володимир Денис з Ярмолинців та Володимир Коваль з села Антонівці. Про це повідомили в благодійній організації «Волонтер Ярмолинеччини». Зокрема Володимир Коваль пробув у полоні рік та п’ять місяців. 

Волонтери регулярно влаштовують мирні акції-нагадування на підтримку родин військовополонених та безвісти зниклих, під час яких неодноразово згадували й Володимира Дениса та Володимира Коваля. 

Все ще чекають рідних додому 

Щотижня в низці міст України, зокрема й у Хмельницькому відбуваються акції на підтримку родин безвісти зниклих та військовополонених. 23 травня відбувся 146 мітинг «Поверніть Героїв з полону». Тоді до заходу долучилося близько 150 осіб. 

За тиждень до цього, 15 травня, на акції хмельничанка Аліна розповіла «Суспільне.Хмельницький»: свого чоловіка чекає вже 26 місяців. Востаннє розмовляла з ним у березні 2023 року. Він виходив на бойове завдання поблизу села Оріхове-Василівка на Донеччині. 

– Зранку він мені голосове скинув. Каже, що виходимо на завдання, каже, вийду два дні, наберу, подзвоню до вас. Чекаємо з доцею. 

За словами координаторки заходу Лесі Стебло ці акції – не тільки підтримка для родин, які чекають рідних додому. 

– Ці акції – це велика сила підтримки кожної родини. Ми не тільки боремося, чекаємо і сподіваємося, але й вчимо суспільство бути відповідальними. Бо це не боротьба окремої сім’ї, це боротьба цілого народу. Проходять такі акції в Ярмолинцях, Волочиську, Красилові, Теофіполі, Летичеві, Старокостянтинові і в Кам’янці-Подільському. І знаю, що масштабується ця акція, – розповіла «Суспільному» Леся Стебло. 

Тисячі ще у полоні 

За словами заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук, наразі в російському полоні все ще перебуває 8 000 українців. Це інформація станом на 1 травня поточного року. Та це цифри підтверджені. Насправді у в’язницях окупантів може перебувати значно більше захисників. 

– Близько 8 тисяч підтверджених в полоні, але ми маємо приклади, коли, наприклад, військові перебувають в полоні та ми про це не знаємо. Під час кожного обміну повертаються люди, яких Росія не підтверджувала. Тобто ми маємо оцей 10-20% люфт, коли Росія, не підтверджуючи перебування в полоні, передає військових українській стороні, – зазначила Верещук. 

Представник Координаційного штабу поводження з військовополоненими Олег Гущин розповів: в Україні знають про щонайменше 300 місць, де окупанти утримують взятих у полон. Вони розташовані як в росії, так і на тимчасово окупованих територіях. 

Читайте також: 

З російського полону повернули ще 10 мешканців Хмельниччини

У російському полоні помер боєць «Азову». З ним прощались у Хмельницькому

«Я ношу обручку і чекаю, що він повернеться»: історія зниклого Богдана Ужвюка з Хмельниччини

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.