Святин була осередком науки і культури Полонщини
Майже 400 років тому у Полонному був монастир, який був осередком культури на Полонщині. Багато людей похилого віку ще пам’ятають, як їхні батьки розповідали їм про святиню із чудовою дзвіницею. Вісімдесятирічна бабуся Орися пригадує: «Спів дзвонів було чути по всьому Полонному, а підземними ходами наші предки втікали від татарів».Фундатором Полонського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці був архімандрит Леонтій, який воздвиг його 1610 року на руїнах іншого монастиря, що був знищений монголо-татарами. «Монастир був розташований на околиці міста біля річки Хомори. При ньому ченці утворили сад, пасіку, викопали ставки, мали укріплення і підземні ходи», - розповів місцевий історик Роман Пелех. Монастир слугував місцем порятунку для місцевих жителів від татарських набігів. Тривалий час полянська святиня була твердинею православ’я у цьому регіоні. Деякий час у стінах монастиря проживали чорниці на чолі із ігуменею Єлизаветою Стояновською. Пізніше там стали мешкати греко-католицькі сестри-василіянки. Через деякий час до Полонського монастиря приєднався ще Володимирський жіночий монастир. В цей час у монастирі навчали дітей рукоділлю, читанню, катехізису, арифметиці, географії, писанню. 1936 року місцеві комуністи і комсомольці зруйнували святиню: скинули із дерев’яної дзвіниці дзвони, які були справжнім шедевром лиття, потім їх переплавили, порубали ікони, спалили архів, книгозбірню, зруйнували церкву, а матеріали завезли до свинарні.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.