У ПЦУ також можуть змінити календар: рішення ухвалять у травні

Олена Кошарська

Фото зі сторінки Євстратія Зорі

Рішення винесуть під час Архієрейського Собору.
В ПЦУ закликають не поспішати, а обміркувати рішення.

У травні Православна церква України розгляне перехід на григоріанський календар. Про це у Фейсбук написав заступник голови управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ митрополит Білоцерківський Євстратій (Зоря).

У ПЦУ розглянуть питання календарної реформи під час архієрейського собору, який відбудеться у травні.

— Питання про загальну календарну реформу винесене на розгляд Архієрейського Собору, який збереться в травні. У зв’язку з рішенням УГКЦ щодо календаря мав би нагадати, що Синод ПЦУ вже ухвалив рішення, що громади, які бажають перейти на новий стиль — можуть це зробити за відповідною процедурою, — зазначив митрополит.

Він додав, що ПЦУ ще має час на такий крок.

— До 1 вересня, коли починається новий церковний рік, час ще є. На мою думку, як одного з членів Архієрейського Собору, є всі аргументи та підстави прийняти позитивне рішення, одночасно забезпечивши можливість громадам, які цього бажають, зберегти попередню календарну традицію, – додав Зоря.

Також він пояснив, що подібні реформи в минулому викликали проблеми там, де їх впроваджували "в одну мить", "згори", без підготовки та без можливості альтернативи для тих, хто не готовий до сприйняття нового.

— Дотепер наша Церква діяла в дусі протилежному: поступовість, обмірковування всіх аргументів, надання альтернативи, — пояснив священнослужитель.

Нагадаємо, в понеділок Українська греко-католицька церква оголосила, що переходить на новоюліанський календар (так званий "новий стиль") з 1 вересня 2023 року.

А минулого року синод ПЦУ дозволив проводити різдвяні служби 25 грудня там, де віряни виявлять до цього бажання.

Чому відрізняються дати в календарях

Звідки ж взялися григоріанський та юліанський календарі? Деякі факти з історії розповідає Радіо Свобода.

Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар, практично такий же, як сучасний, – юліанський. Той календар виявився не зовсім точним. Виявилося, що Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Календар почав зміщуватися. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа. В результаті - за півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів.

Тоді папа Римський Григорій XIII затіяв реформу юліанського календаря. Він наказав деякі роки, які раніше були високосними, вважати невисокосними. Цим суттєво зменшив розходження ‒ до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, він наказав навіть пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-те. Реформований календар назвали григоріанським.

Але не всі країни перейшли на новий календар. Зокрема, українські землі жили за старим - юліанським. Та під час революції Українська Народна Республіка (УНР) перейшла на новий григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але не церква, яка трималася традиції та не хотіла підтримувати комуністів. Звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим - юліанським.

Неточність церковного, юліанського календаря, за роки поглибилася. Зараз вона становить 13 днів. Тож, коли католики та й велика кількість православних святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, то за юліанським це тільки – 12 грудня. Чималій частині українських православних та греко-католиків треба чекати ще 13 днів на народження Христа. Таким чином, коли на юліанському календарі настає 25 грудня, то на григоріанському, за яким живе більшість світу, вже 7 січня.