2022-й визнали роком УПА. Як вона пов’язана з Хмельниччиною

Фото з сайту управління культури і туризму Хмельницької міської ради

• У Хмельницькій області Українська повстанська армія діяла до 1950-х років.

• Наступного року відзначатимуть її річницю.

• Дізнавайтеся, що відомо про діяльність УПА в області.

Наступного року, 14 жовтня 2022-го, Українській повстанській армії виповнюється 80 років. Офіційно цього дня 1942 року було створене це військове формування, однак частина істориків вважає, що це відбулося на пів року пізніше. На минулій сесії Хмельницька обласна рада визнала 2022-й роком УПА та рекомендувала ОДА розробити план заходів з відзначення річниці.

Що відомо про УПА

1929 року у Відні була створена Організація українських націоналістів. Вона об’єднала ряд українських організацій, які вже існували, та мала на меті створення національної держави на всій українській етнічній території. Найбільшу активність ОУН мала на Західній Україні, хоча у різний час осередки існували у Європі, США, Канаді та Маньчжурії.

1940 року ОУН розкололася на два осередки — ОУН(м) під керівництвом Андрія Мельника та ОУН(б) під проводом Степана Бандери. Першим загоном, у назві якого використали назву «Українська повстанська армія», була УПА «Поліська Січ» влітку 1941 року. Під командуванням отамана Тараса Бульби формування боролося з радянськими та нацистськими збройними формуваннями.

Перша сотня Української повстанської армії була сформована на північно-східній Волині наприкінці 1942 року під командуванням Григорія Перегіняка. На той момент формально вона була військовим відділом ОУН(б). Згодом до неї — а також до військових підрозділів ОУН(б) — почали застосовувати назву «Українська повстанська армія». Вона була обрана завдяки популяризації Тараса Бульби.

До слова, на Хмельниччині «Поліська Січ» провела Шепетівську операцію. Це відбулося ще до того, як Українську повстанську армію сформувала ОУН(б). У ніч на 19 серпня 1942 року «бульбівці» напали на залізничну станцію Шепетівки.

В результаті партизани заволоділи чотирма ешелонами майна та звільнили два ешелони людей, яких везли на примусові роботи до Німеччини. Відтак бійці «Поліської Січі» залишили місто. Про цю операцію Тарас Бульба написав у своїх спогадах, спираючись на розповіді двох командирів, які брали в ній участь.

Як УПА пов’язана з Хмельниччиною

Оскільки найбільшу активність ОУН мала на Західній Україні, то й Хмельниччина не стала винятком. Так, у листопаді 1941 року в Проскурові відбулася зустріч місцевого осередку з представником зі Львова. На ній наголошувалося, що німецькі окупанти вважають українських націоналістів своїм головним ворогом. Наприкінці 1941 року розпочалися переслідування та арешти членів та прихильників ОУН, перша за все — ОУН(б). Це спровокувало появу підпілля та початок збройної боротьби проти окупантів.

Загони УПА на Хмельниччині були сформовані протягом осені-зими 1942-1943 років. Серйозні збройні сутички розпочалися навесні 1943 року, а влітку того ж року були проведені рейди УПА. Нацисти переслідували українських націоналістів, так, влітку 1943 року в Проскурові розстріляли провідника північної округи Борисюка.

Загалом на Хмельниччині діяли 10 груп УПА. Територія області належала до групи «УПА-Південь». Повстанці здійснювала диверсійні акції та займалися пропагандистською роботою. Протягом грудня 1944 року УПА вела бої зі 127 полком НКВС між Жмеринкою та Кам’янцем-Подільським. Від листопада 1944 року до лютого 1945 року УПА провела 79 антирадянських акцій.

На початку 1950-х років на Хмельниччині діяли Кам’янець-Подільський окружний провід ОУН «Дон», Віньковецький, Дунаєвецький, Теофіпольський, Білогірський та інші надпроводи, крайовий провід «Поділля».

Одним з головних завдань у боротьбі з націоналістичним підпіллям радянська влада вважала його локалізацію в межах Західної України. Як наслідок, важливою метою вважалося припинення зв’язку Західної та Наддніпрянської України.

Тривалий час лінія зв’язку існувала на межі тодішніх Орининського району Кам’янець-Подільської області (колишня назва Хмельницької області) та Скала-Подільського району Тернопільської області. Нею на Схід переправляли підпільників, літературу та пошту. Координував лінію провідник Микола Штойко («Богун»).

15 серпня 1951 року управлінням Міністерства державної безпеки СРСР у Кам’янець-Подільській області була проведена операція, в результаті якої був захоплений підпільник Михайло Пиріг. Під час допиту він вказав на перебування «Богуна» та його заступника — «Андрія». Того ж дня оперативна група знайшла криївку. «Богун» та «Андрій» загинули в бою. В результаті лінія зв’язку була порушена.

Однак це було з’ясовано лише у жовтні 1951 року після ще кількох операцій. В результаті цих операцій загинули або були заарештовані підпільники ОУН-УПА в Ярмолинецькому та Дунаєвецькому районах.

Працівники МДБ також з’ясували, що підпільники намагаються організувати лінію зв’язку на півночі області. Внаслідок проведених операцій були вбиті представники ОУН-УПА у Білогірському та Віньковецькому районах. Аналогічні операції проводилися у різних районах області 1952 року.

За час свого існування УПА вела бої з радянськими, німецькими, польськими та чехословацькими військами. Чисельність УПА коливалася від 25 до 100 тисяч бійців. Територія діяльності охоплювала всю територію сучасної України, а також Кубань, Польщу, Чехословаччину та Білорусь.

Останній бій УПА відбувся 14 квітня 1960 року в Тернопільській області проти оперативної групи управління Комітету державної безпеки СРСР. На трьох підпільників кинули близько 500 оперативників. В результаті двоє націоналістів були вбиті, а одна учасниця руху, Марія Пальчак, була взята в полон. Зрештою її засудили до ув’язнення, після чого вона повернула до рідного села та вже за незалежності померла.

Читайте також:

• Рекет, «пижики» та мільйонні зарплати: яким був Хмельницький у «буремних» 90-х

• ТОП-7 найстаріших будинків Хмельницького (ФОТО)

• Як виглядали Проскурів та Кам'янець-Подільський у 1944 році (ВІДЕО)

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.