Що там було раніше? Історія будинків в центрі Хмельницького

Що там було раніше? Історія будинків в центрі Хмельницького
Фото з відкритих джерел
  • Продовжуємо розповідати про минуле будівель, які збереглися в місті дотепер.

  • Читайте історії в цьому матеріалі.

Традиційно підготували для вас історії старих будівель в Хмельницькому. Цього разу зібрали будинки, що розташовані в центрі міста – на Грушевського, Володимирській, провулку Скоблі та на Проскурівській. Усі вони раніше слугували для різних потреб. У їхніх стінах розміщувалася лазня, будинок офіцерів та інше. Інформація про них подана в Хмельницькій міській централізованій бібліотечній системі. 

Детальніше про будинки з минулого, які збереглися дотепер, дізнавайтеся в цьому матеріалі. Інші історії переглядайте за посиланнями, що будуть подані в кінці цього тексту.

Грушевського 30 

Файл:Будинок по вулиці Грушевського, 30. Місто Хмельницький..jpg — Вікіпедія

Відео дня

У цій будівлі на Грушевського, 30, в середині ХІХ століття була єврейська лазня. Її збудував Абрам Пейсарнетко.

У ті часи в Проскурові вже працювали кілька приватних лазень. Проте через відсутність водогону вони не працювали постійно. 

Крім того, тоді військовим було необхідне щотижневе миття в лазні. Тож командування гарнізону підняло питання будівництва потужної лазні. Її спорудження було можливе лише в комплексі з повною перебудовою комунального господарства міста, яку розпочали в 1928 році. Вже у 1029 році в Проскурові ввели в дію водогін. А пізніще – комплекс лазні. Як йдеться в матеріалах ЦБС, до нього входила котельня й механічна пральня.

- Нове комунальне підприємство одержало назву «Гарнізонна та цивільна комунальна лазня імені 12-річчя Жовтня». Проскурівська лазня стала найбільшою в області, а механічна пральня взагалі єдиною на весь регіон. За день лазня могла прийняти 2200 осіб. Особливим шиком у проскурівчан вважалося відвідування «ванних номерів», яких було всього 7. Загальне громадське відділення мало 41 місце, військове — 75. У 50–60-х роках у лазню стали ходити не лише для того, щоби просто помитися, а й для душі. 

Грушевського, 64

Файл:Хмельницький, вул. Грушевського, 64.jpg — Вікіпедія

Цей двоповерховий будинок в центрі міста зберігся й досі. Його звели на початку ХХ століття. 

За свою історію будівля мала багато власників, переважно з-поміж державних установ. А в роки національно-визвольних змагань там розміщувалися штаби військових формувань.

Зараз у цих стінах – управління охорони здоров’я Хмельницької міської ради.

Провулок Скоблі, 11

Файл:Хмельницький, пров. Пушкіна 11, Особняк де розміщувався повітовий  підпільний штаб повстання проти Директорії.jpg — Вікіпедія

Цей будинок був збудований у 1907 році, як приватний житловий. 

На початку 1919 року там розташувався штаб підпільного революційного комітету більшовиків, рішення якого розпочати у Проскурові збройний виступ проти влади Української Народної Республіки спровокували єврейський погром.

- Збройний виступ більшовицьки налаштованих сил із метою захоплення влади в місті розпочався ранком 15 лютого 1919 р. Силами вірних Директорії УНР військ (Запорізька бригада, 3-й Гайдамацький полк) повстання було придушене. Збройні загони повстанців після кількагодинного опору втекли. Командир гайдамаків, отаман Іван Семесенко сприйняв повстання як ворожий акт проти УНР, а його учасників і прихильників – як антиукраїнську силу, що представляла більшовицький радикалізм. Отаман проголосив перед військом антисемітську промову, і повів козаків у єврейські квартали “карати” їх мешканців. Таким чином, мирне єврейське населення Проскурова стало заручниками полі­тичного авантюризму місцевих ліво-радикалів, підтриманого єврей­ськими соціалістичними організаціями. Погром приніс жахливі жертви – 776 загиблих, близько 500 поранених, – йдеться в матеріалах ЦБС. 

21 лютого 1919 року до Проскурова прибув головний отаман Симон Петлюра. За його наказом була роззброєна частина Семесенка. Також було віддано розпорядження про створення спеціальної комісії для розслідування погрому та арешту його ініціаторів.

Зараз у будівлі розташована Хмельницька територіальна організація політичної партії «Європейська Солідарність».

Проскурівська, 57

Файл:Хмельницький Проскурівська, 57.jpg — Вікіпедія

Сьогодні в цій будівлі розташувався ХУУП імені Леоніда Юзькова. Проте в перші десятиріччя радянської влади це був Будинок Червоної Армії.

У травні-червні 1940 року там був штаб Польового управління оперативного Південного фронту. Його створили на базі військ Київського Особливого військового округу, який мав завдання звільнення Північної Буковини та Бессарабії з-під окупації Румунії та приєднання цих територій до СРСР. 

У березні 1941 році Проскурів став адміністративним центром Кам’янець-Подільської області. Тоді у цьому будинку на Проскурівській розташувався обком партії та комсомолу. Проте вже під час Другої світової війни, там облаштували командний пункт Південно-Західного фронту. 

Коли у місто увійшла німецька армія, у будівлі був розміщений Гебітскомісаріат. А після визволення, у березні 1944 року –  обком партії. Після його переїзду в нове приміщення, будівля перейшла в розпорядження військових. А її назву було змінено на гарнізонний будинок офіцерів.

Вже з 2005 року його було розформовано. Саме приміщення передали під навчальний корпус Хмельницького університету управління та права, що знаходиться там й досі. 

Володимирська, 38

Файл:Хмель Володимирська 38.jpg — Вікіпедія

Зараз у цій будівлі розмістилася затишна кав’ярня. Проте в минулому, на початку ХХ століття, там було єпархіальне Проскурівсько-Летичівське вікарство. 

Від 1921 року його очолив вікарний єпископ Валеріан (Василь Рудич) – знаний на Поділлі духовний діяч. У 1925 році його заарештували карні органи радянської влади й заслали до Середньої Азії. 

Після кількох ув’язнень і заслань, отця Валеріана у 1937 році розстріляли в архангельській в’язниці. 

Читайте також: 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up