Що відомо про голів Хмельницького часів незалежності: розповідаємо про Михайла Чекмана

Що відомо про голів Хмельницького часів незалежності: розповідаємо про Михайла Чекмана
Михайло Чекман з дружиною Галиною
  • У нашому проєкті до 30-річчя незалежності ми згадуємо колишніх міських голів Хмельницького.

  • Розпочинаємо із Михайла Чекмана — людини, яка керувала містом понад 10 років.

До Дня Незалежності України ми розпочинаємо проєкт, в якому розповімо про колишніх голів Хмельницького від 1991 року. Розпочинаємо з Михайла Чекмана, який у березні 1990 року став головою Хмельницької міської ради, а у липні 2002 року, вже бувши міським головою, трагічно загинув у ДТП на Кам’янеччині.

Від працівника на кар’єрі до голови міської ради

Михайло Чекман народився 16 серпня 1946 року у Чанькові Дунаєвецького району. Протягом 1964-1967 років навчався у Кам'янець-Подільському індустріальному технікумі. Закінчивши навчання, почав працювати у Токмацькому гранітному кар'єрі (Запорізька область). Спершу обіймав посаду начальник електроцеху, потім — головного енергетика.

1969 року прийшов працювати на завод «Катіон» у Хмельницький. Починав слюсарем, змінив кілька посад і зрештою став заступником начальника цеху №5. Працюючи на заводі, заочно закінчив енергетичний факультет Львівського політехнічного інституту. Це було 1973 року.

Відео дня

1981 року залишив завод та пішов у міську владу. Відтоді й до 1985 року Михайло Чекман був заступником голови Хмельницького міськвиконкому. Протягом 1985-1990 року очолював Хмельницький міський комітет народного контролю. У березні 1990 року Михайла Чекмана обрали головою Хмельницької міської ради народних депутатів.

Незалежність, криза та «рятівний» ринок

На головування Михайла Чекмана припав найскладніший період в історії Хмельницького — 1990-ті роки. 1991 року Хмельницький одним із перших міст України провів декомунізацію вулиць. Так, нову назву отримала тодішня площа Леніна — майдан Незалежності.

Економічна криза 1990-х не оминула й Хмельницький. Підприємства переходили на скорочений робочий тиждень та звільняли працівників. Зокрема, йдеться про «Темп», «Неву» та «Новатор», а також «Катіон», на якому працював Михайло Чекман.

Як розповідав журналістам vsim.ua історик та краєзнавець Сергій Єсюнін, міська влада тоді стимулювала розвиток приватного підприємництва. Зокрема, йдеться про хмельницький речовий ринок. Сергій Єсюнін вважає, що базар допоміг хмельничанам вижити у 1990-х. Завдяки ринку у місті були робочі місця та навіть зростала чисельність населення.

1990 року в Хмельницькому з’явилися приватні перевізники. 1995 року, коли економічна ситуація стабілізувалася, на Тернопільській збудували нове тролейбусне депо, а розташоване поряд старе закрили. За часів головування Михайла Чекмана проклали тролейбусну мережу:

Побачити це на карті ви можете в окремому матеріалі.

Серед інших цікавих подій, які відбулися за Михайла Чекмана, можна згадати відкриття монотеатру «Кут» та облаштування другого у місті підземного переходу — на перехресті Подільської та Кам’янецької.

Загалом хмельничани довіряли місто Михайлу Чекману чотири рази — у 1990, 1994, 1998 та 2002 роках.

Трагічна загибель

21 липня 2002 року близько 20:30 на той час вже міський голова Хмельницького їхав з дружиною та ще двома пасажирками дорогою «Стара Ушиця — Гораївка». Вони поверталися з відпочинку на Дністрі. Автомобіль «Renault», за кермом якого був Михайло Чекман, з’їхав з узбіччя та врізався у дерево. Михайло Чекман та його дружина Галина загинули на місці. На той час міському голові було 55 років. Ще дві пасажирки отримали травми.

— За попередніми даними, водій не визначився з безпечною швидкістю руху на неосвітленій ділянці всипаної гравієм сільської дороги, — розповів тоді перший заступник начальника управління МВС у Хмельницькій області Іван Бондар.

«У Хмельницькому оголошено траур. Місто якесь розгублене…» — такими словами тоді описали реакцію на смерть Михайла Чекмана у газеті «День». 22 липня 2002 року рішенням позачергової сесії міської ради Михайло Чекман отримав звання почесного громадянина Хмельницького. Його іменем названі парк та школа №13 у Лезневому.

Директор музею історії міста про Михайла Чекмана

Про Михайла Чекмана ми запитали у директора музею історії Хмельницького Галини Барабаш. Коли він очолив Хмельницький, а це, нагадаємо, був 1990 рік, в Україні активно тривали демократичні процеси. Однією з головних політичних течій був «Народний рух України», учасником якого у Хмельницькому була й Галина Барабаш.

Директор музею пригадує — ситуацію наприкінці 1980-х та на початку 1990-х була складною. В умовах незалежницьких рухів Михайло Чекман зайняв пасивну позицію:

— Я була серед перших «рухівців», і ми багато його критикували. Звичайно, він більше тримав таку вичікувальну позицію, він не проявляв ніякої ініціативи стосовно відродження саме в політичному плані, демократичних процесів. Він все ж таки тримався більш вичікувальної позиції. Було видно, що він боявся робити самостійно якісь кроки в цьому напрямку, — розповіла Галина Барабаш.

Дехто з «Руху» намагався впливати на Михайла Чекмана. Десь він дослухався, десь утримувався та вичікував. Галина Барабаш пригадує — серед міст України, над міськими радами яких підняли блакитно-жовтий прапор, Хмельницький був одним з останніх. За словами директора музею, у Михайла Чекмана не було рвіння сприйняти всі демократичні віяння відразу.

Оцінюючи роботу Михайла Чекмана загалом, Галина Барабаш згадує як позитивні, так і негативні сторони. Зокрема, Михайлу Чекману вдалося втримати економічну ситуацію у 1990-х. Тоді у місті активно відкривалися базари, і людям у важкі часи вдалося вижити.

— Михайло Костянтинович зорієнтувався, наскільки йому вдалося, і втримав на певному рівні економічну ситуацію в місті, коли відкрилися базари й люди змогли вижити в ці складні економічні часи. Не знаю, чи це просто обставини чи до того дійсно доклав своїх зусиль Михайло Чекман, — зазначає Галина Барабаш.

Ставлення Галини Барабаш до Михайла Чекмана покращилося після того, як вона побачила його внесок у розвиток культури, хоч у складні економічні часи про неї думають рідко:

— Я, як людина культури, йому вдячна за те, що попри важкі економічні часи він все ж таки думав про культуру, про розвиток культури в місті. Завдяки Михайлу Чекману в місті відкрився музей історії міста, відкрився монотеатр «Кут», відкрилася школа мистецтв, відкрився Народний дім, — розповіла директор музею історії міста.

Разом з тим за часів Михайла Чекмана Галина Барабаш і критикувала його. Зокрема через те, що іноземні компанії неодноразово не допускали до роботи у місті:

— Я знаю такий випадок, коли людина приїхала до Чекмана з Німеччини, і хотіли зробити завод, пов’язаний з автовиробництвом. І вони не могли домовитися через певну невизначену позицію міського голови. Звичайно, таких моментів було багато, і через те «рухівці», які хотіли швидких змін, які боролися за цю незалежність, вони хотіли, щоби в місті ці зрушення почалися швидкими темпами, і щоб ми будували швидше нову економіку і нове місто, — розповіла Галина Барабаш.

Водночас директор музею визнає — в ті часи та в тих умовах розвивати економіку буде дуже непросто.

За словами Галини Барабаш, звістку про смерть Михайла Чекмана хмельничани сприйняли по-різному. Для частини містян це була трагедія. Дехто ж вважав, що «це його Бог наказав» та «от це вже накрав та й вистачить для нього».

Як розповіла директор музею, не всі повірили, що загибель Михайла Чекмана була нещасним випадком. А дехто вважає так і досі:

— Звичайно, були й є до цього часу ті, хто не вірять, що це просто нещасний випадок. Вірять, що це було підлаштовано все, хоча там не можна було нічого підлаштувати, бо там нічого не було, там не було іншого авто, там не було чогось на дорозі, пряма дорога і більше нічого такого, — зазначила Галина Барабаш.

Як ви вважаєте, як вплинуло головування Михайла Чекмана на Хмельницький? Які його дії були вдалими та невдалими? Якою ви пам’ятаєте цю людину? Пишіть свої думки у коментарях.

Михайло Чекман у Франції
Поштова марка, яку випустили у Франції на честь Михайла Чекмана

На зображенні може бути: 3 людини та люди стоять
Михайло Чекман з батьками
Михайло Чекман на відзначенні 505 річниці заснування міста. 26 вересня 1998 року
Місце поховання Михайла та Галини Чекманів

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (10)
  • YUriy Koval

    ніхто містом не керував ніколи , виконували вказівки зверху , хто скільки хтів стільки і крав
  • Ирина Косметико

    Напевно тоді були такі роки,що ще важко було робити якісь зміни для міста. Це зараз бюджет наповнюється бізнесом і базарами, а може і кредитами від мвф)) а тоді думаю не так було. Що міг те і робив. Мені подобався як людина
  • Виктор Нужда

    Хороший був мер! Хай з Богом спочиває.
  • Виктор Любимоф

    Много де

keyboard_arrow_up