Земля для ОСББ ?

На сьогодні отримати землю у власність об’єднанням співвласників багатоквартирногих будинків - проблематично, але не все безнадійно.

Отже, прибудинкова територія – це  територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку дається у  Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207.

Правове врегулювання питань з такими ділянками здійснюється відповідно до: Земельного кодексу України, Конституції України, Законів України «Про землеустрій», Цивільного кодексу України, «Про оренду землі», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Проте у жодному нормативно – правовому акті не визначено конкретного розміру території, яка відводиться під багатоквартирним житловим будинком. А тепер увага! З 01.10.2014 набрав чинності національний стандарт ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови» (далі – ДСТУ-Н), затверджений наказом Мінрегіону від 26.02.2014 № 56. Стандарт призначено для застосування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, які розробляють містобудівну та проектну документацію на будівництво.

Основним завданням цього проекту ДСТУ-Н є визначення складу та змісту, порядку розроблення проектів розподілу території мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій.

Так, відповідно до пункту 6.1.1 ДСТУ-Н площа земельної ділянки з прибудинковою територією кожного багатоквартирного будинку, що відповідає питомій вазі кількості мешканців будинку у сумарній кількості мешканців мікрорайону (кварталу), визначатиметься за формулою:

Т0 = Тф × (Б0 / Б) , де

Т0 – земельна ділянка з прибудинковою територією багатоквартирного будинку, га;

Тф –  фактична житлова територія мікрорайону (кварталу), га;

Б0 — кількість мешканців в багатоквартирному будинку, чол;

Б — кількість мешканців у мікрорайоні (кварталі), чол.

Пункт 1,2,4 статті 42 та статті 83 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Розміри та конфігурація таких земельних ділянок визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Але на які документи потрібно опиратись? З однієї сторони при будівництві розроблялась містобудівна документація, тож фактично прибудинкова територія є визначеною і можна розробляти землевпорядну документацію. Також у ЖЕК-ах в наявності є графічні матеріали прибудинкових територій житлових будинків, які також можуть бути використані. Проте на практиці проекти землеустрою розробляють з більшою кількістю погоджень і процес затягується.

         Самі ж земельні ділянки передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабміном. Та у зв’язку з відсутністю порядку, визначеного тим-таки Кабінетом міністрів, передача таких земельних ділянок зупинена на невизначений строк.

Хоча згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання  регулювання земельних відносин.